Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 11. Ґрунти перемінно-вологих ксерофітно-лісових і саванних субтропічних і тропічних областей
11.2. Червоно-коричневі ґрунти

Червоно-коричневі ґрунти формуються в умовах, близьких до формування коричневих ґрунтів. Поширені вони на просторах перемінно-вологих тропічних і субтропічних областей. В Африці значні площі червоно-коричневих ґрунтів є в Анголі, Північній Родезії, в околицях Танганьїки, далі простягаються вздовж східних окраїн Калахарі до Південно-Африканської Республіки. На півночі Африки вони окремими масивами трапляються в межах зони сухих саван від Атлантичного океану до Ефіопії.

В Австралії червоно-коричневі ґрунти доволі розповсюджені та збігаються з областями, зайнятими австралійськими скребами — чагарниковими асоціаціями, що складаються з різних видів рослинності, утворюючи асоціацію. Австралійські скреби мають особливі назви: бригалоу, мульга, міал та ін. Місцями разом з акаціями ростуть евкаліпти і «пляшкові дерева». У Південній Америці червоно-коричневих ґрунтів сухих лісів і чагарників дуже мало. Тут вони характеризуються легким, супіщаним і піщаним, гранулометричним складом, глибокою вилугованістю профілю від солей і низьким ступенем алітизації.

Червоно-коричневі ґрунти Австралії мають сіалітно-алітний характер, добре виражений елювіально-карбонатний горизонт, є малогумусними, часто мають ознаки солонцюватості.

Простори, зайняті червоно-коричневими ґрунтами тропічних сухих лісів і чагарників, часто непрохідні через колючі чагарники. В умовах розрідженої деревно-чагарникової рослинності можуть використовуватись під пасовища.

У субтропічному поясі червоно-коричневі ґрунти поширені плямами на середземноморському узбережжі Європи, південному березі Криму. Формуються під покривом вічнозелених лісів з дуба, сосни, кизилу, глоду з розвинутим трав’яним покривом.





Перша публікація: 01/01/2010

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.