Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Від наукового редактора

Навчальний посібник «Теорія і методологія географічної науки» виконаний відповідно до вимог підготовки магістрів спеціальності «Географія». У комплекті до нього видано методичні рекомендації для самостійної роботи студентів (Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2017).

Актуальність висвітлення проблеми теорії і методології географії зростає в умовах, коли наука проникла в усі сфери матеріального і духовного життя людини, цивілізація вступила у стадію інформаційно-технологічної революції, здійснюються наукові відкриття, які корінним чином змінюють усталені погляди на Природу, Людину, Світ, Космос.

На часі — трансформація теоретико-методологічних засад сучасної географії, зокрема:

✵ філософське обґрунтування ноосферного статусу науки;

✵ визначення місця географії у системі наукового знання та її функцій;

✵ доведення цілісності географічної науки, зокрема на основі обґрунтування об'єкта і предмета її дослідження;

✵ узгодження процесів диференціації та інтеґрації наукового географічного пізнання;

✵ розвиток теоретичної і метатеоретичної географії;

✵ модернізація традиційних і запровадження нових методів наукового географічного пізнання (створення ГІС-систем, використання теоретико- методичних напрацювань стосовно Ґрід-мереж тощо);

✵ визначення критеріїв істинності географічного знання, зокрема переосмислення сутності критерію суспільної практики.

Необхідність теоретизації сучасної географічної науки зумовлена неоднозначним трактуванням її загального об'єкта дослідження (у навчальному посібнику розкрито геосферний, ландшафтний, геосистемний, середовищний, ноосферний підходи), а також появою нових наукових напрямків унаслідок конвергенції природничої і суспільної географії між собою, а особливо із суміжними науками (власне із урахуванням критеріїв дивергенції і конвергенції наукових напрямків здійснена сучасна класифікація системи географічної науки та її підсистем — природничої географії, суспільної географії). Щодо напрямків теоретизації географічної науки, то автори головно розкривають системну методологію, підкреслюючи при цьому як її гносеологічні можливості, так і обмеження. Перспективи розвитку географічної науки, на нашу думку, пов'язані із використанням синергетичної парадигми, парадигми глобального еволюціонізму, нелінійного мислення тощо.

Формат навчального посібника передбачає розкриття конструктивних проблем сучасної географічної науки, зокрема особливостей розвитку і функціонування геосистем різного генезису та просторового масштабу, екологізації та інформатизації географічного мислення, формування географічної культури.

Географічна наука, об'єктом вивчення якої є земна оболонка, а також пов'язана з нею технокосмосфера і ноосфера загалом, дає цілісне знання про Світ, що, узгоджене з морально-етичними цінностями, формує не лише кваліфікованого фахівця, а й громадянина, патріота, відповідального землянина.

Теоретико-методологічні проблеми сучасної географії автори розкривають на широкій джерельній базі як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. З багатьох питань наводять аргументацію різних учених, що дає змогу розкрити логіку наукових поглядів, відтворити парадигмальну динаміку географічної науки.

Слід відзначити й авторську роботу щодо створення хронологічної схеми еволюції змісту географії як науки, розгалуженої системи наукового знання у розрізі конкретних учень, теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій загальної, природничої та суспільної географії.

Надіємося, що навчальний посібник допоможе студентам і аспірантам географічного факультету у теоретико-методологічному осмисленні сучасних проблем географічної науки, підготує до активної діяльності у різних суспільних сферах.

Львів, лютий 2018 р.

Професор Олег Шаблій