Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Головні теоретико-методологічні проблеми суспільної географії
Сучасні тенденції розвитку суспільної географії

Зміна теорії суспільно-географічної науки у контексті «Доктрини збалансованого розвитку. Україна 2030», зокрема щодо людиноцентричної моделі розвитку економіки, інноваційної модернізації національної економіки та переорієнтації її розвитку на внутрішній ринок, формування креативної економіки, деолігархації, деофшоризації тощо.

Реекономізація — головний сучасний напрямок розвитку теорії і методології суспільної географії.

Сучасні тенденції розвитку суспільної географії за домінуванням тематики наукових досліджень у рамках міжнародної співпраці (1986—2015) (S. Leng, 2016):

✵ ГІС, географічне моделювання, географічна візуалізація, індексні методи, віртуальна реальність;

✵ оцифрування міст (поселень), населення і перспективи розвитку, міґрація населення, мобільність населення, адаптація населення, ґендерні дослідження, суспільне здоров'я, урбаністичні дослідження, дослідження сільських територій;

✵ туризм;

✵ «центр-периферія»;

✵ довкілля проживання людини;

✵ світовий розвиток;

✵ глобальні і планетарні зміни, глобальні проблеми;

✵ політика використання земель, деградація земель і суспільний розвиток;

✵ менеджмент довкілля, менеджмент відходів (англ. waste management), ландшафтне планування;

✵ проблеми регіонального розвитку, проблеми економічного розвитку, проблеми збалансованого розвитку;

✵ проблеми культурних відмінностей;

✵ проблеми політичного розвитку та ін.

Структура Міжнародного географічного союзу як відображення сучасних тенденцій розвитку географічної науки, (International Geographical Union, 2016):

✵ комісії з дослідження глобальної проблематики (Географія глобального інформаційного суспільства; Географія туризму, дозвілля і глобальних змін; Глобальні зміни і мобільність людей; Марґіналізація, глобалізація і регіональні та локальні відповіді; Численні відповіді на глобальні зміни);

✵ комісії з дослідження біорозмаїття і екологічних проблем (Біогеографія і біорозмаїття; Аридні землі, людське життя і довкілля; Геопарки; Здоров'я і довкілля; Деградація земель і опустелювання; Землекористування і зміна рослинного покриву; Збалансованість води; Геоморфологія і суспільство);

✵ комісії з дослідження прикладних проблем (Прикладна географія; Географічна інформаційна наука; Географія управління; Небезпека і ризик; Ландшафтний аналіз і ландшафтне планування; Моделювання географічних систем):

✵ комісії з дослідження соціальних і політичних проблем (Культурний підхід у географії; Ґендер і географія; Географічна освіта; Місцеві знання і права людини; Політична географія);

✵ комісії з дослідження економічних проблем (Динаміка економічних просторів; Місцевий і регіональний розвиток; Збалансованість сільських систем; Транспорт і географія);

✵ комісії з дослідження процесів урбанізації (Трансформаційні процеси у мегаполісах; Комісія з урбанізації: міські виклики у комплексному світі);

✵ комісії з комплексного дослідження окремих реґіонів, проблем (Прибережні системи; Довкілля холодного регіону; Острови; Латиноамериканські дослідження; Середземноморський басейн; Кліматологія; Карст);

✵ комісія з історії географії;

✵ комісія з топонімії.