Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
Тема 19. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ
Північно-Східний економічний район
План |
Характеристика |
Склад, площа |
Харківська, Полтавська, Сумська області; 84 тис. км2 |
Географічне положення |
Розташований на північному сході України, межує з Донецьким, Придніпровським, Центральним, Столичним районами, Росією |
Природні умови і ресурси |
Природні умови сприятливі. Рельєф рівнинний: Придніпровська низовина, Полтавська рівнина, на північному сході — відроги Середньоруської височини. Паливні корисні копалини (природний газ і нафта), залізні руди, будівельна сировина |
Населення |
6,1 млн. осіб, густота 76 осіб/км2, урбанізація 67 % (найвища в Харківській області — 80 %) |
Промисловість |
Машинобудування і металообробка (устаткування для енергетики, вугільної та залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортні засоби, сільськогосподарські машини), паливна промисловість, електроенергетика, легка, харчова, хімічна (мінеральні добрива, пластмаси, хімічні реактиви, кіно і фотоматеріали, лаки, фарби, лікарські препарати), нафтохімічна, промисловість будівельних матеріалів (цемент, збірні залізобетонні вироби, стінові матеріали, черепиця, будівельна кераміка, фаянс) |
Сільське господарство |
Рослинництво: зернові культури, цукрові буряки, соняшник. Серед зернових культур головною є озима пшениця. Тваринництво молочно-м’ясного напрямку. На південному сході розвинене вівчарство |
Транспорт |
Розвинені всі види транспорту, крім морського. Провідне місце належить залізничному транспорту (у Харківській області — автомобільному); газопроводи, нафтопроводи |
Найбільші центри |
Харків, Полтава, Кременчук, Суми, Шостка |
Проблеми розвитку |
Нерівномірний територіальний розвиток, надмірна концентрація промислових підприємств у Харківській агломерації |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.