Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
Тема 21. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
Географія світових природних ресурсів
Природні ресурси розміщені на Землі нерівномірно. Між країнами та регіонами існують певні відмінності в рівнях забезпеченості різними природними ресурсами. Тому необхідною характеристикою території є природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Співвідношення між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю.
Мінеральні ресурси — сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, що можуть використовуватися в господарстві як сировина або джерело енергії. Їх можна розділити на паливні (вугілля, нафта, природний газ, сланці), рудні (залізна, марганцева, олов’яна, мідна руди) і нерудні.
Країни, які мають найбільші запаси окремих видів корисних копалин
Вид мінеральної сировини |
Країни |
Нафта |
Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран, ОАЕ, Венесуела, Росія, Мексика, США, Лівія |
Природний газ |
Росія, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Катар, Алжир, Іран, Венесуела, Канада, Туркменістан, Нігерія, Велика Британія, Нідерланди |
Кам’яне вугілля |
Китай, США, Росія, Австралія, Німеччина, Велика Британія, Індія, Польща, Україна, Канада, Колумбія |
Залізні руди |
Бразилія, Росія, Китай, США, Канада, Австралія, Індія, Південна Африка, Казахстан, Україна |
Боксити |
Гвінея, Бразилія, Австралія, Ямайка, Суринам, Гайана |
Мідні руди |
Чилі, США, ДРК, Замбія, Перу, Австралія, Казахстан, Китай, Росія |
Марганцеві руди |
Південна Африка, Австралія, Габон, Бразилія, Індія, Казахстан, Китай, Україна |
Земельні ресурси — землі, що використовуються в господарській діяльності людини, а також землі, які можуть використовуватися в різних галузях господарства. Земельні ресурси належать до вичерпних, відносно відновлювальних. Земельний фонд оцінюється у 134 млн. км2 (площа суходолу без урахування Антарктиди і Ґренландії). Найбільш родючі землі, що не потребують істотного збагачення, становлять лише 11 % земельного фонду.
Водні ресурси — поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть використовуватися у господарській діяльності (води озер, річок, льодовиків, підземні води, опріснені води морів). Водні ресурси є відносно невичерпними, оскільки їх загальний об’єм на планеті залишається незмінним, а якість стрімко погіршується. Загальні запаси води на планеті становлять близько 1,4 млрд. м3. Із них на прісні води припадає лише 2,5 %. Прісні води, доступні людині для безпосереднього використання, становлять менш як 1 %. Сучасне споживання води сягає 3500 км3 на рік, тобто на кожного жителя планети припадає 650 м3. Запаси прісної води на Землі розміщені дуже нерівномірно.
Лісові ресурси займають близько 4 млрд. га, тобто приблизно 30 % площі суходолу Землі. Лісові ресурси є вичерпними відновлювальними. На планеті виділяють два пояси лісових ресурсів: північний і південний. У північному переважають хвойні породи дерев, у південному — листяні. Найбільші площі лісів мають Росія, Канада, США, Бразилія.
Рекреаційні ресурси — природні умови та ресурси, суспільні об’єкти, які можуть використовуватися людиною для відпочинку, туризму, охорони здоров’я, лікування. Рекреаційні ресурси поділяють на природно-рекреаційні (морські узбережжя, береги річок і озер, ліси, парки, гірські райони) та культурно-історичні (культурні об’єкти, пам’ятки історії, архітектури, етнографічні елементи).
Ресурси Світового океану — сукупність біологічних, мінеральних, енергетичних та інших ресурсів, що містяться у Світовому океані.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.