Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 2. Літосфера та рельєф

РЕЛЬЄФ

Класифікація рівнин

1) За висотою: низовини (до 200 м); височини (200—500 м); плоскогір’я (понад 500 м).

2) За зовнішнім виглядом: плоскі (з відносно рівною, одноманітною поверхнею); горбисті (із пагорбами, ярами, долинами річок та іншими нерівностями).

3) За утворенням: первинні (колишні ділянки морського дна, підняті тектонічними рухами); вторинні (утворені внаслідок руйнування гірських країн; складені річковими або льодовиковими відкладами).

Найбільшою рівниною на Землі є Амазонська низовина в Південній Америці. її площа становить понад 5 млн. км2.

Рельєф дна Світового океану характеризується складністю і різноманітністю. Там, де суходіл «зникає» під водою, розташований континентальний шельф — широка смуга дна до глибини 200 м. Далі йде материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5—4 км. Це затоплена частина континенту із земною корою материкового типу. Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини. У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розломами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Найглибші місця в океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.