Географія - Зовнішнє незалежне оцінювання

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Літосфера та рельєф

Зовнішні сили, що змінюють земну поверхню

До зовнішніх процесів належать вивітрювання, робота текучих вод (у тому числі ерозія), вітру і льодовиків. Вони відбуваються на поверхні та у верхніх шарах земної кори під впливом дії сонячної енергії та сили тяжіння.

Вивітрюванням називається процес руйнування і зміни твердої речовини літосфери (гірських порід) під впливом коливань температури повітря, дії води і живих організмів. Розрізняють три основні типи вивітрювання: фізичне, хімічне й органічне.

Ерозія (у перекладі з латини — роз’їдання) відбувається в результаті руйнування ґрунтів і гірських порід текучими водами. Вона призводить до утворення ярів — глибоких вимоїн завширшки до десятків метрів із крутими схилами.

До роботи текучих вод належить і робота річок. Річки мають більшу порівняно зі струмками потужність і можуть змивати, транспортувати і відкладати значні маси твердих часток. Увесь матеріал, який переноситься річкою, називають твердим стоком. Його характеризують масою або об’ємом матеріалу, який переносить річка за певний час (наприклад, зарік).

Роботу текучих вод доповнює робота вітру, який переносить на великі відстані пісок і пил, згладжує скелі, бере участь у руйнуванні ґрунтів. Вітер створює нові форми рельєфу — бархани і дюни.

Бархани — це нанесені вітром горби сипучого піску з більш пологим навітряним (зверненим назустріч вітру) і крутим підвітряним схилами. Вони є характерними для пустель. Дюни

менші за висотою і утворюються на берегах морів, озер і річок із намитого хвилями піску.

Робота льодовика полягає в руйнуванні гірських порід і переміщенні вмерзлих у його нижню частину валунів, гальки, піску. Коли льодовик відступає, ці гірські породи відтаюють і утворюють відкладення, які називають мореною.

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори