Географія - Зовнішнє незалежне оцінювання

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

Гідросфера

Льодовики, багаторічна мерзлота

Льодовики — це рухливі скупчення льоду атмосферного походження на поверхні суходолу. Вони утворюються в тих районах, де снігу випадає більше, ніж встигає розтанути. Умовна лінія, яка відділяє висоти, вище яких сніг нагромаджується протягом року і можуть формуватися льодовики, називається сніговою лінією.

Розрізняють покривні та гірські льодовики. Найбільшу площу займають покривні льодовики. Вони вкривають Антарктиду, Гренландію та деякі інші острови. Основна маса цих льодовиків розташована в центральній частині, а рух льоду відбувається в напрямку окраїн, де він відколюється і утворює величезні брили — айсберги.

Гірські льодовики мають значно менші розміри. Вони формуються на вершинах гір, заповнюють заглиблення на схилах, а інколи й гірські долини. Область живлення такого льодовика розташована високо в горах, де навіть у літні місяці спостерігаються низькі температури. Область танення (язик льодовика) розташована нижче за снігову лінію.

Гірські льодовики поширені практично повсюдно, але найбільш характерними є для таких великих гірських систем, як Кордильєри, Анди, Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш, Памір, Тянь-Шань.

У районах із холодним кліматом товщі гірських порід не встигають повністю відтанути за літо. Тому верхня частина земної кори може перебувати в мерзлому стані протягом багатьох років. Це вічна (багаторічна) мерзлота, яка характерна для північних районів Євразії та Америки. Її загальна площа перевищує території Північної Америки й Антарктиди разом узяті.

Вічна мерзлота сприяє утворенню боліт, ускладнює ріст рослин, перешкоджає будівництву.