Географія - Зовнішнє незалежне оцінювання
ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ
Біосфера
Географічна оболонка. Загальні закономірності природи Землі. Поняття «географічна оболонка»
Географічна (ландшафти) оболонка — це комплексна оболонка Землі, у якій стикаються і взаємодіють нижні шари атмосфери, верхня частина літосфери, гідросфера і біосфера. Межі географічної оболонки різні вчені визначають по-різному (більшість уважає, що вони збігаються з межами біосфери). У середньому її потужність становить 55 км. За верхню межу часто приймають озоновий екран, або тропопаузу — перехідний шар від тропосфери до стратосфери, розташований на висоті від 8—10 км у приполярних широтах до 18 км над екватором. Нижня межа, яка розташована в літосфері, є умовною. Порівняно з розмірами Землі географічна оболонка являє собою тонку плівку. Під впливом сонячної енергії та внутрішніх земних джерел енергії тут відбувається більшість відомих нам процесів і явищ.
Географічна оболонка є найбільшим природним комплексом. Вона складається з частин, які відрізняються за своїм зовнішнім виглядом і характером протікання фізико-географічних процесів. Ці частини називають природними територіальними комплексами. Під ними розуміють закономірне поєднання природних компонентів (гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ), які перебувають у складній взаємодії і утворюють єдину систему. Будь-яка зміна одного з компонентів природного комплексу призводить до зміни решти, що обумовлює перетворення всього комплексу.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.