Біологія 8 клас - розробки уроків - Л.В. Мариненко 2016

Виділення. Терморегуляція
ВИДІЛЬНА СИСТЕМА

Цілі уроку:

- освітня: ознайомити учнів з особливостями будови й основними органами видільної системи людини;

- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі органів виділення;

- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування видільної системи для збереження здоров'я людини.

Обладнання й матеріали: таблиця «Видільна система», таблиці з малюнками систем виділення різних систематичних груп тварин, вологі препарати нирок ссавців, модель нирки.

Базові поняття й терміни: виділення, нирки, коркова речовина, мозкова речовина, ниркова миска, сечовід, нефрон, сечовий міхур, сечівник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які основні процеси відбуваються під час обміну речовин?

2. Які речовини й чому виводяться з організму людини?

3. Порівняйте видільні системи комах і ссавців.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя із заповненням таблиці

Органи виділення людини

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ,СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Питання до учнів

1. Які органи виконують видільні функції?

2. Які речовини й чому виводяться з організму людини?

Самостійна робота учнів

1. Порівняйте видільні системи риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.

2. Яке значення має подвійна капілярна мережа в нирках? (Така будова капілярної мережі нирок сприяє швидкому видаленню з організму не потрібних йому речовин)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Перша публікація: 01/01/2016

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.