АЛГЕБРА
Уроки для 10 класів
УРОК 44
Тема. Застосування властивостей показникової функції до розв'язування вправ
Мета уроку. Формування умінь учнів застосовувати властивості показникової функції до розв'язування вправ. Познайомити учнів з використанням показникової функції під час вивчення явищ навколишнього середовища.
І. Перевірка домашнього завдання
Колективне обговорення № 1—12 із «Запитання і завдання для повторення» § 1 розділу IV.
II. Набуття умінь застосовувати властивості показникової функції до розв'язування вправ
Початковий рівень
1. Знайдіть значення функції у = 3х, якщо: а) х = 2; б) х = – 2; в) х = 0.
Відповідь: а) 9; б)
; в) 1.
2. На якому з рисунків (рис. 144) подано графік функції: a) y =5х; б)
?



Відповідь: а) І; б) IV.
3. Користуючись графіком функції у = 2х, порівняйте значення виразів (рис. 145): а) 210 і 220; б) 2-10 і 210; в) 2-10 і 2-20.
Відповідь: а) 210 < 220; б) 2-10 < 210; в) 2-10 > 2-20.

4. Користуючись графіком функції
, порівняйте значення виразів (рис. 146): a)
і
; б)
і
; в)
і
.
Відповідь: a)
>
; б)
>
; в)
>
.

Середній рівень
1. Знайдіть область визначення функцій: а) y = 2x + 6; б)
; в) y = 3x + 1; г)
.
Відповідь: a) R; б) R; в) R; г) R.
2. Побудуйте схематично графік функцій:
a) y = 1,7x; б)
; в) y = 0,3х; г)
.




Відповідь: рис. 147: а); б); в); г).
3. Порівняйте числа: а) 1,83 і 1; б) 0,85 і 1; в)
і 5-4; г)
і
.
Відповідь: а) 1,83 > 1; б) 0,85 < 1; в)
> 5-4; г)
>
.
4. Порівняйте числа х і у, якщо відомо, що вірна нерівність:
а)
<
; б)
<
; в) 3х <
; г)
<
.
Відповідь: а) х < у; б) х > у; в) х < у; г) х < у.
5. Порівняйте основу a > 0 з одиницею, якщо відомо, що вірна нерівність:
а) а-2 > а2; б) аn > а3; в)
; г)
.
Відповідь: а) 0 < a < 1; б) а > 1; в) 0 < а < 1; г) а > 1.
Достатній рівень
1. Знайдіть область визначення функцій: а)
; б) y=
; в)
.
Відповідь: а) R; б) [0; +
); в) (-
; -1)
(-1; 1)
(1; +
).
2. Побудуйте графіки функцій: a) y =3x + 1; б)
; в) y = nх - 2; г) y = 3х+1.
Відповідь: (рис. 148) а); б); в); г).




Рис. 148
3. Знайдіть множину значень функцій:
а) у = -3х; б)
; в)
; г) y = 5х – 3.
Відповідь: а) (-
; 0); б) (3; +
); в) (-
; 0); г) (-3; +
).
4. Який висновок можна зробити відносно показника х, якщо:
а) 5х = 10; б) 5х = 3; в) 0,01х = 2; г) 100х = 2.
Відповідь: а) х > 1; б) 0 < х < 1; в) 0 < х < 1; г) 0 < х < 1.
Високий рівень
1. Знайдіть область визначення функцій:
а)
; б)
; в)
; г)
.
Відповідь: а) х ≠
+ πn, n
Z; б) х ≠
+ 2πn, n
Z;
в) -
+ 2πn
х
+ 2πn, n
Z; г) πn
х <
+ πn, n
Z.
2. Побудуйте графіки функцій:
a) у =
; б) у =
; в)
; г)
.
Відповідь: (рис. 149) а); б); в); г).




Рис. 149
3. Знайдіть найбільше і найменше значення функції:
а)
; б)
; в) y = nsinx; г)
.
Відповідь: а) найбільшого немає, найменше 1; б) найбільше 2, найменше 1; в) найбільше n, найменше
; г) найбільше 1, найменше
– 1.
III. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
Показникова функція часто використовується для описання різних процесів у природі і техніці.
Так, радіоактивний розпад виражається формулою 
де m(t) — маса радіоактивної речовини в момент часу t;
т0 — маса радіоактивної речовини в момент часу t = 0;
Т — період напіврозпаду (проміжок часу, за який початкова кількість речовини зменшується удвічі).
За допомогою показникової функції виражається тиск повітря в залежності від висоти підйому, приріст деревини, кількість бактерій, які розмножуються в деякому середовищі тощо.
Більш детальніше про практичне використання показникової функції ви прочитаєте в підручнику. А зараз розв'яжемо задачу.
При радіоактивному розпаді кількість речовини зменшується вдвічі за добу. Скільки речовини залишиться від 250 г через: а) 1,5 доби; б) 3,5 доби?
Розв'язання
За умовою задачі т0 = 250 г, Т = 1 доба. За законом радіоактивного розпаду маємо:
,
.
Знайдемо m(1,5) і m(3,5):
а)
= 250 · (0,5)1,5
88,4 (г);
б)
= 250 · (0,5)3,5
22,1 (г).
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Розділ IV § 1. «Запитання і завдання для повторення» № 13—16, 25.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.