АЛГЕБРА
Уроки для 10 класів
УРОК 6
Тема. Радіанна міра кутів і дуг
Мета уроку: Узагальнення і систематизація знань учнів про радіанну міру вимірювання кутів і дуг. Формування умінь визначати радіанну міру кута за градусами і навпаки.
І. Перевірка домашнього завдання
1. Перевірку виконання вправ № 4, 5 здійсніть по записах, зроблених до початку уроку.
2. Математичний диктант.
1) Кутом якої чверті є кут 370°?
2) Запишіть всі кути повороту, кінцевий радіус яких знаходиться на додатній півосі ΟΥ?
3) Обчисліть: 2cos 60° + 2sin 30°.
4) Знайдіть cos 720°.
5) Знайдіть sin (-270°).
6) Який знак має tg (-50°).
Відповідь: 1) І; 2) 90° + 360°n, n
Ζ; 3) 2; 4) 1; 5) 1; 6) -.
II. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
Як відомо, кути вимірюються в градусах, хвилинах, секундах,
Градусом називається
частина розгорнутого кута.
Таким чином, розгорнутий кут дорівнює 180°, прямий кут дорівнює 90°.
Між градусами, хвилинами і секундами існують співвідношення: 1º = 60', 1' = 60'', 1' =
, 1' =
. Крім градусної міри, використовуються і інші одиниці вимірювання кутів. У математиці і фізиці це радіанна міра кута.
1 радіан — центральний кут, який опирається на дугу, довжина якої дорівнює радіусу (рис. 41).

Установимо зв’язок між радіанним і градусним вимірюванням кутів. Куту, що дорівнює 180°, відповідає півколо, тобто дуга, довжина якої дорівнює nR (рис. 42). Щоб знайти радіанну міру кута в 180°, треба довжину дуги n-R розділити на довжину радіуса R:
. Отже, радіанна міра кута в 180° дорівнює n: 180° = n рад.
Із цієї формули одержуємо (розділивши ліву і праву частини рівності на 180): 1° =
рад, або 1°
0,017 рад.

Із рівності 180° = n рад також одержуємо (розділивши ліву і праву частини рівності на n): 1 рад =
, або 1 рад
57°.
Розглянемо приклади переходу від радіанної міри до градусної і навпаки.
Приклад 1. Виразіть в радіанах величини кутів 30°; 45°; 60°; 90°.
Розділивши ліву і праву частини рівності: 180° = π рад послідовно на 6, 4, 3, 2, одержуємо: 30° =
рад, 45° =
рад, 60° =
рад; 90° =
рад.
Приклад 2. Виразіть в градусах величини кутів
рад,
рад,
рад,
рад.
Розділивши ліву і праву частини рівності: 180° = π рад послідовно на 10; 5; 12; 18, одержуємо:
рад = 18º;
рад = 36º;
рад = 15º;
рад = 10º.
Приклад 3. Знайдіть в градусах 3,5 рад.
Через те що 1 рад =
, 3,5 рад = 3,5 ·
=
= 201° .
Приклад 4. Знайдіть радіанну міру кута в 72°.
Через те що 1° =
рад, 72° = 72 ·
рад =
рад
1,3 рад.
При записі радіанної міри кута позначення «рад» опускають. Наприклад, замість рівності 90° =
рад, пишуть 90° =
.
Радіанна міра кута зручна для обчислення довжини дуги кола. Через те що кут в 1 радіан стягує дугу, довжина якої дорівнює R, то кут в α радіан стягує дугу довжиною: l = αR.
Якщо радіус кола дорівнює одиниці, то l = α, тобто довжина дуги дорівнює величині центрального кута, що опирається на цю дугу в радіанах.
III. формування умінь визначати радіанну міру кута за градусною і навпаки
Виконання вправ
1. Запишіть у радіанній мірі кути: а) 120°; б) 300°; в) -405°; г) -22,5°.
Відповідь: а)
; б)
; в)
; г)
.
2. Подайте в градусній мірі кути: а)
; б) 2,5π; в) 0,3π; г)
.
Відповідь: а) 135°; б) 450°; в) 54°; г) 660°.
3. Подайте в радіанній мірі кути (скористуйтеся таблицями або калькулятором):
а) 20° 12'; б) 54° 23'; в) 136° 27'; г) 127° 15'.
Відповідь: а) 0,3586; 6) 0,9492; в) 2,3815; г) 2,221.
4. Подайте в градусній мірі кути (скористайтеся таблицями або калькулятором):
а) 15; б) 2; в) 1,1417; г) 4,3982.
Відповідь: а) 859,87°; б) 114,65°; в) 65° 25'; г) 252°.
IV. Підведення підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Розділ І § 3. Запитання і завдання для повторення № 35—39. Вправи № 8, 9.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.