Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік
ЗВУКИ І БУКВИ. АЛФАВІТ
Урок 9. СКЛАД. ПЕРЕНОС СЛІВ ІЗ РЯДКА В РЯДОК ПО СКЛАДАХ
Мета: поглибити знання учнів про склади як частини слова, на які воно ділиться при вимові; розвивати вміння розрізняти в слові кількість складів за кількістю голосних; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Учні читають описи ромашки.
2. Вправа на повторення
— Уважно прочитайте, що написано на дошці. Розділіть написане на 2 групи.
Вітер, ша, Ні, дме, ти, Та, сильний
— Що ви віднесли до першої групи? (Вітер, дме, сильний)
— Як можна назвати те, що ви віднесли до першої групи? (Слова)
— Доведіть, що це слова. (Вони мають зміст.)
— Що ви віднесли до другої групи? (ша, Та, ти, Ні)
— Як називається те, що ви віднесли до другої групи? (Склад)
— Чим відрізняється склад від слова? (Слово щось означає, а склади нічого не означають.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Тема нашого уроку «Склад». Ми будемо ділити дво-трискладові слова на склади, визначати кількість складів у слові.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
— Що можна скласти зі складів? (Слова)
— З яких складів можна скласти слово. (Тиша)
— Запишіть це слово і поділіть на склади. (Ти — ша)
— Доповніть інші склади до слів. (Ніна, Таня)
— Чому зі складами Ні, Та ви утворили імена? (Склади написані з великої букви — отримали імена.)
— Запишіть ці слова і поділіть на склади.
— Отже, що таке склад? (Склад — частина слова.)
Учитель може дати пораду, як легше розділити слово на склади.
— Уявіть собі, що вам потрібно дуже голосно і повільно прокричати слово, щоб було чутно далеко. Наприклад, вам потрібно назвати ім’я переможця у змаганні. Як ви тоді вимовите імена: Марина, Саша, Наташа? (Діти вимовляють імена, скандуючи.)
— Згадайте, коли люди можуть вимовляти слова по складах.
2. Робота за підручником (с. 15-17)
Вправа 37
Учні додають до частин слів склади так, щоб утворилися слова, визначають, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові, роблять висновок і перевіряють його, користуючись правилом: «Скільки в слові голосних, стільки і складів».
— Пригадайте прислів’я, у якому вживаються слова синиця, журавель. (Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі. Журавлі прилетіли — весну принесли. Синиця шкоду робить, а журавель відповідає.)
— Дайте загальну назву словам кожного стовпчика.
Вправа 38
Учні читають слова і називають ті, які не можна поділити на склади. Списують спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади; підкреслюють склади, які позначено однією буквою.
— Поміркуйте, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.
Візьміть до уваги!
У кожному складі обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.
Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за.
Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис, орел.
Вправа 39
Учні списують слова, поділяючи їх рисками для переносу.
— У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести?
— Визначте слова, у яких звуків більше, ніж букв.
Візьміть до уваги!
Односкладові слова не поділяються для переносу.
Вправа 40 (робота в парах)
— Які з поданих слів можна перенести.
— Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. додаток на с. 10)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що таке склад? (Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря.)
— Як дізнатися, скільки в слові складів? (Потрібно знати, скільки в слові голосних звуків. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 17, вправа 41.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.