Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік

ТЕКСТ

Урок 52. ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ. РОЗРІЗНЕННЯ ГРУПИ ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ І ТЕКСТУ. ЗАГОЛОВОК, ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ ЗМІСТУ ТЕКСТУ

Мета: ознайомити учнів з поняттям «текст», навчати розрізняти окремі речення і текст; розвивати вміння добирати заголовки до тексту відповідно до його змісту; виховувати спостережливість, бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (с. 77, вправа 204)

— Що ви можете сказати про хлопчика?

— Прочитайте речення зі звертанням.

— Які слова ввічливості ви підкреслили?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

— Що таке мова? (Все те, про що ми говоримо, читаємо, пишемо.)

— Для чого нам потрібна мова? (Щоб спілкуватися.)

— Яким буває мовлення? (Усним і писемним.)

Гра «Яке це мовлення?»

Хлопчики піднімають руку, якщо почують про усне мовлення.

Дівчатка піднімають руку, якщо почують про писемне мовлення.

✵ Двоє учнів розмовляють.

✵ Учитель пише на дошці.

✵ Бабуся розмовляє по телефону.

✵ Тато читає газету.

✵ Діти пишуть у зошитах.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

— Наша мова складається з речень. Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що саме утворюють декілька речень, але спочатку проведемо хвилинку каліграфії.

V. КАЛІГРАФІЧНА ХВИЛИНКА

— Напишіть каліграфічно.

У у Ук укр їн

VI. СЛОВНИКОВА РОБОТА

Загадка

✵ У світі одна — наша мати вона. (Україна)

— Україна — це край, в якому ми живемо. З якої букви будемо писати назву нашого краю?

— Запишіть речення, вписуючи пропущені слова: українці, Україна, український.

__ — одна з найбільших країн Європи. Основне населення держави — _ Державна мова — _____

VII. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з дидактичним матеріалом

Бджола — це комаха.

Мурашки — лісові санітари.

До нас у вікно залетіла муха.

Вони поїдають шкідливих гусениць і тлю.

Мурахи — лісові мешканці.

Мурашник — це їх місто.

Різнобарвний метелик сів на квітку.

Зруйнувати мурашник — загине мурашина сім’я.

— Скільки речень у 1-му стовпчику? (4)

— Про кого йдеться в кожному реченні? (Про бджолу, муху, мурах, метелика.)

— Скільки малюнків можна намалювати? (4)

— Чи можна дібрати заголовок до цих речень?

— Прочитайте, що написано в другому стовпчику.

— Скільки тут речень? (4)

— Про кого йдеться в кожному реченні? (Про мурашок.)

— Скільки малюнків можна намалювати? (1)

— Чи можна дібрати заголовок до всіх цих речень?

Висновок. Порівняйте записи. Чим вони схожі? (Вони про комах.)

— Чим вони відрізняються? (У першому стовпчику — про різних комах, це різні речення. А в другому — всі про мурашок. Речення зв’язані за змістом.)

2. Робота за підручником (с. 79)

Вправа 205

— Прочитайте написане ліворуч і праворуч.

— Де речення зв’язані між собою, а де — ні?

— Доведіть свою думку.

— Який заголовок написано ліворуч?

— Чи можна до написаного праворуч дібрати заголовок? Чому?

Ознайомлення з правилом (с. 79)

— Що утворює текст?

— Як розміщені речення у тексті?

— Що можна дібрати до тексту?

Робота з деформованим текстом (вправа 206)

— Змініть порядок речень так, щоб можна було прочитати текст.

— Запишіть його в зошит.

3. Фізкультхвилинка

VIII. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

(див. додаток на с. 84)

IX. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— З чого складається текст?

— Що можна дібрати до тексту?

— Як зв’язані між собою речення в тексті?

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

— Що для вас було складним?

X. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 80-81, вправа 209, вивчити правило (с. 79).





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.