УКРАЇНСЬКА МОВА 3 клас - Конспекти уроків до підручника М.С. Вашуленка - 2014 рік
Урок 85. Узгодження прикметників з іменниками у різних формах. Перевірна робота. Аудіювання. (Вправи 351-355)
Мета. Закріпити вміння використовувати правило узгодження прикметників з іменниками у різних формах. Перевірити вміння сприймати незнайомий текс з одного прослуховування; розуміти основну думку висловлювання, практичний зміст.
Обладнання. Текст для аудіювання.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірна робота. Аудіювання.
Робота 1
1. Читання тексту «Лелеки».
У нас на городі, за хатою, на старезному в’язі жили лелеки.
Вони не боялися нічого. Чи то дощ, чи гроза — нікуди не ховалися. Сиділи собі у гнізді в парі. Кожного року наші лелеки виводили маленьких лелеченят. Цього літа старі лелеки вивели п’ятьох лелеченят. Цілий день носили їм їжу. Непомітно якось виросли лелеченята. Одного разу я побачив, що наші лелеки кружляють над селом. Та не всі пташенята покинули гніздо. Одне з них сиділо на місці і заздрісно дивилось у небо. Лелеченя чекало сніданку. Але старі лелеки не приносили нічого. Вони посідали на гніздо і, мабуть, говорили: «А досить-но тобі сидіти в гнізді! Летімо з нами в небо».
І старі лелеки знялися з місця, а лелеченя залишилося. Десь аж в обід принесла лелека скупий сніданок, нагодувала дитя і полетіла на луг сама.
Три дні минуло, а лелеки не з'являлись. Одиноке лелеченя сиділо в гнізді. Воно було голодне і зажурене.
Та ось на четвертий день на гніздо впала стомлена стара лелека. Вона, видно, здалеку повернулася, але не забула принести своїй дитині їсти. Лелеченя жадібно ковтало їжу, а лелека дивилася на нього сумовита, мовчазна.
На світанку з жалібним клекотом вона знялася і полетіла на південь. її кликав той далекий і загадковий край, який усі звуть вирієм.
Лелеченя лишилося одне.
Ненадовго йому вистачило тієї їжі. Сиділо голодне. Ждало маму. А вона більше не прилітала.
І тоді я не витримав. Поліз на в’яза, дістав з гнізда лелеченя. Коли зніс на землю, ми побачили: воно калічка. Одне крильце в нього чомусь зовсім засохло і було безсиле.
Живе те лелеченя у школі. Ми його годуємо і доглядаємо. Воно, мабуть, дуже задоволене. Жде весни. А разом з ним ждемо й ми. Хай тільки зійдуть сніги, хай заспівають жайворонки! (300 слів)
2. Виконання тестових завдань.
1. Де поселилися лелеки?
а) У селі;
б) на в’язі;
в) на хаті.
2. Скількох лелеченят вивели лелеки?
а) 2;
б) 4;
в) 5.
3. Скільки лелеченят літало над селом?
а) Усі;
б) четверо;
в) одне.
4. Чого чекало лелеченя?
а) Слушного часу, щоб знятися в небо;
б) сніданку;
в) гарної погоди.
5. Чому лелеченя залишилося в гнізді?
а) Бо було калічкою;
б) бо не хотіло покидати рідний край;
в) бо не мало настрою.
6. Де тепер живе лелеченя?
а) У гнізді;
б) у школі;
в) на болоті.
Робота 2
1. Читання казки «Мишеня та Олівець».
Жив-був у Володі на столі Олівець. Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося Мишеня. Побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї нори.
— Відпусти мене, будь ласка! — попросив Олівець. — Навіщо я тобі? Я дерев’яний, мене не можна їсти.
— Я тебе буду гризти! — сказало Мишеня. — В мене чешуться зуби і я маю весь час що-небудь гризти. Ось так! — І Мишеня боляче вкусило Олівця.
— Ой, — зойкнув Олівець. — Тоді дай мені можливість що-небудь намалювати востаннє, а потім роби, шо хочеш.
— Добре, — погодилося Мишеня, — малюй! Ллє потім я тебе все одно погризу на дрібні кусочки.
Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок.
— Цe сир? — спитало Мишеня.
— Може й сир, — сказав Олівець і намалював ще три кружечки.
— Ну, звичайно, не сир, а це — дірки в ньому, — здогадалося Мишеня.
— Можливо й дірочки, — погодився Олівець і намалював ще один великий круг.
— Це яблуко! — запищало Мишеня.
— Може бути і яблуко, — відповів Олівець і намалював ще декілька видовжених кружечків.
— Я знаю — це сардельки! — закричало, облизуючись, Мишеня. — Ну, закінчуй скоріше, у мене дуже чешуться зуби.
— Почекай хвилинку! — сказав Олівець.
І коли він почав малювати кутики, Мишеня закричало:
— Це схоже на ко... Не малюй більше!
Та Олівець вже намалював великі вуса ...
— Та це ж справжній кіт! — пискнуло налякане Мишеня. — Рятуйте! — і кинулося до своєї нори.
З того часу Мишеня звідти не показує свого носа. А Олівець у Володі досі живе, тільки став трішки меншим.
І ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх мишам. (243 слова)
2. Виконання тестових завдань.
1. Де жив Олівець?
а) У портфелі;
б) у пеналі;
в) у Володі на столі.
2. Хто забрав Олівця?
а) Мишеня;
б) Володя;
в) сусід по парті.
3. Що хотіло зробити Мишеня з Олівцем?
а) Погризти;
б) погратися;
в) заховати в нірку.
4. Чого забажав Олівець?
а) Повернутися до Володі;
б) зробити малюнок;
в) утекти.
5. Що нагадало Мишеняті про сир?
а) Запах;
б) кружечок;
в) думки.
6. Доповни речення.
Мишеня злякалося ...
а) яблука;
б) сардельки;
в) кота.
III. Перевірка домашнього завдання (вправа 350).
1. Зачитування учнями описів своїх спостережень.
Поки один учень зачитує своє домашнє завдання, всі інші виписують прикметники з іменниками, які трапляються у відповіді.
2. Визначення числа виписаних словосполучень.
Каліграфічна хвилинка.
а) Доберіть і запишіть каліграфічно прикметники, якими ви описали б руки своєї матусі.
б) Визначте закінчення записаних прикметників і зробіть висновок із своїх спостережень над виконаною роботою.
Висновок. Прикметники записані у формі множини. Підтвердженням цього є закінчення прикметників -і.
IV. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1. Колективне виконання (вправа 103).
а) Запис словосполучень, позначення закінчень прикметників.
Висновок. Якщо змінити іменник, разом з ним змінюється і прикметник, зв'язаний з ним.
2. Самодиктант (за вправою 352).
а) Опрацювання орфограм і розділових знаків вірша.
б) Заучування його напам’ять.
в) Запис з пам'яті.
г) Підкреслення іменників з прикметниками, позначення закінчень.
ґ) Знайти в тексті іменник, у якому двома буквами позначено один звук. (Джерельцем.)
д) Складання звукової моделі слова синьою.
![]()
3. Робота в групах (за вправою 353).
Подані сполучення іменників із прикметниками запишіть таким чином: одна група вишукує сполучення, вжиті в однині, а інша у множині.
4. Збагачуємо словниковий запас (за вправою 354).
— Спишіть, добираючи з довідки прикметники, що найбільше підходять за змістом. (Собака — вірний друг людини! Посухи — заклятий ворог урожаю. Троянди мають приємний запах.)
— Як можна назвати групу прикметників у довідці? (Прикметники-синоніми.)
5. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит, 3 клас, с. 54.)
1) Прочитайте текст. Допишіть пропущені закінчення прикметників.
Холодн__ море вирувало. Від подиху північн__ вітру воно мінилося. Зі страшн__ гуркотом неслися величезн__ хвилі. Вони кидали на пісок біл__ глину, яка вмить зникала, повертаючись в син__ море.
2) Прочитайте і відгадайте загадку. Підкресліть сполучення іменників з прикметниками. Виділіть закінчення прикметників.
Маю п’ять пелюсток і напівкруглий зелений листок, а серединка в мене жовтенька, личко не кругле, а трохи довгеньке. Квітка я ніжна, низенька, дрібна, а як запахну — приходить весна.
(____________________ )
6. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 20.)
Картка 20
1) Складіть речення і запишіть. Підкресліть головні й другорядні члени.
Вітер, хмари, сірі, жене, холодний.
2) Замініть виділені слова прикметниками і запишіть сполучення за зразком.
Зразок: варення з малини — малинове варення.
промінь сонця —______________________________
гілка яблуні — ________________________________
лавка з дерева —______________________________
3) Одне словосполучення введіть у речення.
4) Запишіть «весняні» слова.
Весна рання, золоте сонце, тепле повітря...
V. Підсумок уроку.
— У якому числі може стояти прикметник?
— Яка особливість прикметників у множині?
(Мають закінчення -і.)
VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
Вправа 355.
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.