Уроки розвитку мовлення 4 клас - 2016

УРОК 15. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»

Мета: навчати учнів писати стислий письмовий переказ, визначати тему та головну думку тексту, ділити текст на частини, складати план; розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уміння виділяти в тексті головне; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати позитивні емоції.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Мовленнєва розминка

Читання скоромовок

• Фурчить, блищить на різні фарби

Фонтан веселий у садку.

В нім водить флот легкий та гарний

Федорка в білім фартушку.

Фіолетові ялинки,

Фіолетові будинки,

Фіолетовий бескид —

Це карпатський краєвид.

Малював натуру майстер,

Фіолетовий фломастер.

2. Гра «Коректор»

НОРАК

нСоце лотизоть рхівевки редев. щаБлить маусі льокорами дурайги синроки ан вітра. вЧерневий норак. Ще сімзов нора, а натіпер жве чаполи всій трувидой ньде. веДзнить у саліх їх тобагогалосий рох, жа од хозаду цянсо переваюлиться севелі шиптані логоси. теМелики супідшили ловогі дів сиро лакри і хаютьпур з ткікви ан ткікву.

РАНОК

Сонце золотить верхівки дерев. Блищать усіма кольорами райдуги росинки на траві. Червневий ранок. Ще зовсім рано, а пернаті вже почали свій трудовий день. Дзвенить у лісах їх багатоголосий хор, аж до заходу сонця переливаються веселі пташині голоси. Метелики підсушили вологі від роси крила і пурхають з квітки на квітку.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення мети та завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми писатимемо стислий переказ оповідання Василя Сухомлинського. Розшифруйте його назву.

— Подаруйте одне одному усмішку. Коли бачиш усміхнене обличчя, стає тепліше на душі, поліпшується настрій. Але самої посмішки замало. Бракує слів щирого вітання.

Доброго ранку! — травам росистим!

Доброго ранку! — квітам барвистим!

Доброго ранку! — сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!

Доброго ранку, сонце і вітер!

Доброго ранку, ліси і поля!

Доброго ранку, плането Земля!

2. Слухання пісні «Усмішка»

Від усмішки хмарний день ясніш,

Від усмішки засія веселка в небі...

Поділись усмішкою щедріш,

І вона не раз повернеться до тебе.

Приспів:

І тоді хмарок склика в танець музика дзвінка

І на скрипці грає коник найніжніше...

Із блакитного струмка починається ріка,

Ну, а дружба починається з усмішки.

Від усмішки сонячної вмить

Найсумніший дощик плакать перестане,

Сонний ліс ураз загомонить

І заплеще, мов долоньками, листками.

Від усмішки йде до всіх тепло —

До слона і навіть до малої мишки...

То нехай, щоб добре всім було,

Ніби лампочки, вмикаються усмішки!

— Який настрій викликала у вас ця пісня?

— Як ви гадаєте чому?

— Від одної усмішки змінився цілий світ! Пам’ятаєте Крихітку Єнота?

— У чому йому допомогла усмішка?

3. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»

Діти слухають оповідання. Читає вчитель.

УСМІШКА

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. Тієї ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

В. Сухомлинський

4. Аналіз тексту

— Який настрій у вас після прослуховування тексту?

— Коли відбувалися події?

— Як природа раділа ранку?

— Як виглядала дівчинка?

— Яке бажання виникло у дівчинки?

— Кого зустріла дівчинка?

— Який погляд був у діда?

— На що вона сподівалася?

— Чому страх оволодів серцем дівчинки?

— Як змінилася природа в уяві дівчинки?

— З ким відбулася її друга зустріч?

— Як бабуся зустріла дівчинку?

— Яким став світ від подарованої усмішки?

— До чого автор закликає в оповіданні?

— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

5. Словникова робота

— Знайдіть у тексті порівняння.

Жайворонок співав, ніби... (грав на срібних струнах).

Волосся дівчинки біле, мов... (спіла пшениця).

Квітки кульбабок, немов... (жовті сонечка).

Пісня жайворонка тремтіла, немов... (той струмок, що ось-ось помре).

— Доберіть синоніми до слів.

Розквітнули — зацвіли, розкрилися.

Почимчикувала — пішла, покрокувала, потупцяла.

Барвистий — різнокольоровий, райдужний.

Похмурий — насуплений, злий, непривітний.

Погасла — зійшла, стихла.

Тремтіло — колотилося, билося, стукотіло.

Дибає — шкандибає, плентається.

Пояснення образних висловів

Грав на срібних струнах жайворонок.

Мов спіла пшениця, волосся.

Несла назустріч дідові усмішку.

В глибині її душі піднялася маленька хвиля страху.

Страх оволодів серцем дівчинки.

Усмішка погасла на обличчі.

Затьмарився, спохмурнів цілий світ.

Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Її серце затремтіло.

Цілий світ знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами.

IV. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

V. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ

1. Повторне слухання тексту

2. Складання плану

— Назвіть частини тексту.

— Яка тема тексту? головна думка?

— Поділіть текст на частини. Доберіть заголовки до частин тексту.

План

1. Травневий ранок.

2. Опис дівчинки.

3. Зустріч з дідом.

4. Щира усмішка бабусі.

5. Усмішка творить дива.

3. Усний стислий переказ за складеним планом

4. Повторне слухання тексту

5. Записування стислого переказу

УСМІШКА

Одного травневого ранку маленька дівчинка гуляла зеленими луками. У неї були, ніби спіла пшениця, волосся і блакитні очі. Усе навкруги радувало її. Вона радісно усміхалася теплому сонечку, барвистому метелику, пісні жайворонка. Їй хотілося, щоб увесь світ бачив її усмішку.

Назустріч дівчинці йшов дід. Погляд у нього був похмурий і злий. Дід не посміхнувся дівчинці у відповідь. У неї в душі піднялася маленька хвиля страху. Світ навколо дівчинки затьмарився, і вона заплакала.

Коли це іде назустріч старенька бабуся. Дівчинка запитливо глянула їй в очі. І побачила таку щиру усмішку на обличчі, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами.

6. Перевірка написаного. Виправлення помилок

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чому був присвячений наш урок?

— Над яким оповіданням В. Сухомлинського ми працювали?

— З яким настроєм ви завершуєте урок?

— Чи зробили якесь відкриття для себе?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрацію до переказу.