Уроки розвитку мовлення 4 клас - 2016

УРОК 9. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ «ДЖЕРЕЛЬЦЕ ВЗИМКУ»

Мета: навчати учнів уважно слухати текст, самостійно ставити запитання до тексту, правильно будувати речення; формувати вміння переказувати прочитаний текст, логічно і послідовно висловлювати свої думки; розвивати увагу, пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати почуття любові до рідної природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Всі мерщій сідайте, діти,

Домовляймось — не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки —

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Мовленнєва розминка

Гра «Упіймай звук»

Дрозд із дятлом дивувались,

Як джмелі на вишні грались,

Дзюркотіли, мов джерельце,

Що в дубове б’є відерце.

Дятел дуба доглядав:

Дзьобом вправно дістав

Його грізних ворогів —

Ненаситних шкідників.

Читання скоромовки

Дудку змайстрував дударик

В подарунок для Одарки.

Дударичок в дудку грає,

А Одарка з ним співає.

2. Гра «Склади прислів'я»

(Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.)

(Не спитавшись броду, не сунься у воду.)

(Вода найде собі дорогу.)

(Де вода, там і верба.)

(Вода крапля по краплі і камінь довбає.)

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення мети та завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо писати переказ тексту, навчатися послідовно висловлювати свої думки, ділити текст на частини, складати план, переказувати текст близько до тексту.

— Розгадайте кросворд і дізнайтеся, про що говоритимемо на уроці.

1. У морях і річках живе,

Але часто по небу літає.

А як набридне їй літати,

На землю знову осідає. (Вода)

2. До водиці звідусюди

Йдуть стрімким потоком люди,

Всім їм сили додало

Чудодійне... (джерело).

3. Його не вичерпати нікому,

І не засипати піском,

На ньому не зробити стежку,

Щоб пройти по ній пішком.

Воно безкрає, синє,

А хвилі білі все біжуть,

І кораблі великі і красиві,

По водній гладі його йдуть. (Океан)

4. Синя стрічечка блищить,

Щось тихеньке гомонить

І біжить собі, біжить,

Не зупиниться й на мить. (Річка)

5. Влітку всі до нього йдуть,

Засмагати і купатись.

На піску й на просторі

Відпочинуть всі на... (морі).

6. Не ставок і не ріка,

Мох росте і осока.

Там земля — неначе тісто,

Що воно за дивне місце? (Болото)

7. Що за струмінь-водоспад?

В спеку кожен йому радий;

В нашім парку — гарний, гожий —

Веселить він перехожих.

В’ються вгору води потоки,

Краплі бризкають нівроку...

Знають Юля та Роман,

Ця загадка про... (фонтан).

— Про що були загадки?

— Яке ключове слово отримали?

— Так, це джерело. Що таке джерело?

(Джерело — природний, самочинний витік підземної води на поверхню землі.)

— Сьогодні ми будемо писати переказ тексту «Джерельце взимку».

2. Розповідь учителя з елементами бесіди

— Назвіть найбільшу річку України.

— Які річки України ви знаєте?

— Назвіть великі озера України.

Джерельце під вербою

Виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу

Порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,

В пісок ні краплі не впущу.

І задзвенить, і заспіва

Вода джерельна, мов жива.

Я ж кору одколю з корча

І з неї виріжу ковша.

Щоб не поплив удалину,

Його до стовбура припну.

Немов маленьке гусеня,

Попід вербицею щодня

Він хлюпотатись буде.

Беріть і пийте, люди!

Т. Коломієць

— Джерельна вода завжди чиста, холодна, її приємно пити. Джерельна, кришталева вода додає сили, здоров’я. Джерела потрібно оберігати, розчищати, бо там, де є джерела, водойми завжди поповнюються водою.

Найбільше цілющих джерел в Україні є у горах Карпатах. З одних джерел витікає холодна вода, з інших — тепла. В одних — вода кислувата, в інших — солона або гіркувата. Люди помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає лікувати різні хвороби. Біля цілющих джерел будують санаторії. Там лікуються та відпочивають і дорослі, і діти.

Люди повинні оберігати джерела ще й тому, що з них утворюються струмочки, які напувають ріку, а та, у свою чергу, несе воду в море. Вони наповнюють криниці, живлять землю і все живе на ній.

IV. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Ми пішли гуртом на луки,

Підняли до сонця руки.

Потягнулися, присіли,

Підвелись, потупотіли.

Так травичка проростає,

Так пташина прилітає,

Так струмочок пробігає,

А так квітка розквітає.

Як зайчики, стрибаємо,

Весну зустрічаємо.

V. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ «ДЖЕРЕЛЬЦЕ ВЗИМКУ»

1. Ознайомлення з текстом (читає вчитель)

ДЖЕРЕЛЬЦЕ ВЗИМКУ

У казковій красі заснули бори та діброви. Глибокий зимовий спокій охопив природу.

Та що це? У морозяній тиші лісу чути якісь дивні звуки: то кришталевий дзвін, то тихе булькання. У глухому куточку засніженого лісу, серед острівця зелено-сріблястих ялин, дзвенить незамерзле джерельце. Клубочиться хмаринка пари, а над нею на голих гілках дерев, що нахилились до води, дрімають рябчики — гріються.

Такі джерельця не замерзають і в люті морози. Вода пробивається крізь шар землі й на морозі здається теплою. Часто біля таких місць узимку збираються всі мешканці лісу не тільки напитися, а й погрітися. А навколо панує холод, усюди лежить сніг. Під міцною кригою застигли річки та озера.

А. Волкова

2. Аналіз тексту

— Яку пору року описано у тексті?

— Які дивні звуки чути у морозній тиші?

— У якому місці лісу дзвенить джерельце?

— Чому вода у джерельці не замерзає?

— Чому лісові мешканці збираються біля джерела?

3. Мовленнєвий аналіз тексту

— Доберіть синоніми до слів.

Казкова — чудова, надзвичайна.

Охопив — обійняв, пригорнув.

Дзюрчить — гомонить, шумить, співає.

Застигли — замерзли, стали.

Мешканці — жителі.

Спить — покоїться, спочиває, дрімає.

— Поясніть значення виразів.

Спокій охопив природу — вся природа спить, довкола тиша.

Кришталевий дзвін — дзвінкий, мелодійний звук.

Глухий куточок лісу — місце, де рідко буває людина.

Острівець зелено-сріблястих ялин — ялинки, які стоять окремо, покриті інеєм.

Дзвенить джерельце — біжить, гуркоче.

Клубочиться хмаринка пари — над джерельцем піднімається пара. Пробивається через шар землі — виходить з-під землі на поверхню.

Панує холод — увесь ліс охопив лютий холод.

Застигли річки — замерзли, покрилися льодом.

4. Повторне слухання тексту. Складання плану

План

1. Природа у глибокому сні.

2. Дзвенить джерельце у зимовій тиші.

3. Мешканці лісу гріються біля джерельця.

5. Словникова робота

— Вставте пропущені букви (запис на дошці).

Ох..пив

клубоч..ться

зам..рзають

кр..шталевий

нах..лились

зб..раються

дзв..нить

др..має

п..нує

— Розкрийте дужки (запис на дошці).

(У)морозяній

(над)нею

(про)бирається

(за)сніжений

(на)хилились

(на)морозі

(не)замерзле

(до)води

(з)бираються

6. Повторне слухання тексту

7. Усний переказ тексту

8. Записування переказу

Опорні слова

Зачин

Бори, діброви, спокій, охопив

Основна частина

Кришталевий, булькання, незамерзле, клубочиться, дрімають, гріються

Кінцівка

люті морози, пробивається через шар, збираються, мешканці, панує холод, застигли

9. Перевірка написаного. Виправлення помилок

— Складіть сенкан за темою уроку.

1. Джерельце.

2. Чисте, прозоре.

3. Дзюркоче, дзвенить, зігріває.

4. Джерельце — свіжий подих життя.

5. Струмочок.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися про джерело?

— Якими бувають джерела?

— Яку користь приносять джерельця?

З-під верби б’є мале джерело,

Там ромашки цвітуть у тепло

І пташина до нього летить,

Щоб живої водиці попить.

А воно дзюркотить і співа,

Бо вода в ньому й справді жива,

Напуває ромашковий світ,

Посилає веселий привіт.

Я розчищу мале джерело,

Щоб ще краще співати могло,

Напувало дерева й траву,

Всім давало водичку живу!

Н. Красоткіна

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Проілюструвати будь-яке оповідання про джерельце.





Перша публікація: 01/01/2016

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.