Розробки уроків - Українська мова 8 клас І семестр - 2016 рік
Урок № 13. УЗГОДЖЕННЯ ГОЛОВНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ.
Мета:
✵ навчальна: поглибити знання учнів про вживання тире між підметом і присудком, ознайомити зі правилами узгодження підмета і присудка;
✵ розвивальна: розвивати вміння і навички правильно узгоджувати головні члени речення, ставити розділові знаки, обґрунтовувати їх уживання за допомогою вивчених правил, шляхом тренувальних вправ, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення;
✵ виховна: спонукати учнів до вивчення традицій рідного народу.
Міжпредметні зв'язки: історія України.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мови і стилістика.
Соціокультурна лінія: Я і національна культура.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Перевірка домашнього завдання
► Прочитати текст. Виписати граматичну основу кожного речення, дати повну характеристику головним членам.
Україна... В одному тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої — велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня...
Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна — це марні, обшарпані голодні люди... Ідуть на панщину, чорні і німі.
Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі. (С. Васильченко)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Привіт, проблемо!
► Спробуйте самостійно з’ясувати, чому в реченні перший присудок вжито в однині, а другий — у множині, хоч обидва вони стосуються того самого підмета. Біля школи стояло двоє восьмикласників і розповідали вчителеві про свої плани на осінні канікули.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Лінгвістична лабораторія
► Проаналізувати особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом
Тип узгодження |
Спосіб вираження підмета |
Приклад |
Присудок узгоджується з підметом у множині |
коли виражений словосполученням — іменником у Н. в. та іменником і О. в. з прийменником з |
Батько з сином працювали |
Присудок узгоджується з підметом у множині й однині |
коли виражений кількісним числівником та іменником у Н. в., Р. в. |
П’ять абітурієнтів склали іспит. Сто розумних не розбере |
Присудок узгоджується з підметом в однині |
при словах мало, чимало, більшість, частина, решта |
Частина студентів склала залік успішно |
Присудок узгоджується в тому ж роді і числі, що й основне слово |
у словосполученні, від якого утворено абревіатуру |
КДУ закінчив прийом заяв абітурієнтів |
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Мовна гра «Редактор»
► Уявити, що ви працюєте в редакторському відділі. Вам принесли матеріал, і ви маєте його вичитати і за потреби виправити. Звернути увагу на випадки узгодження підмета з присудком.
На території Київо-Печерського історико-культурного Заповідника знаходиться Державний музей книги і друкарства України, створений 1972 р., у Міжнародний рік книги. Перших відвідувачів музей прийняв в квітні 1975 р. В травні 200 р. музей було відкрито удруге після сильного переоформлення і створення новой експозиції.
Музей розташовано у будинку минулої друкарні Києво-Печерської Лаври, заснованої знаменитим вченим, просвітитилем Єлисеєм Плетенецьким.
У фондах музея зберігаються понад 52 тисячі експонатів, що розповідають про історію книги і друкарства України від давніх часів до теперішніх днів. Багато людей приходить до цього музея.
VІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Майстерня дослідника
► Проаналізувати результати дослідження визначеної проблеми. Підготувати усне повідомлення на лінгвістичну тему про вживання тире між підметом і присудком.
Проблема: Тире між підметом і присудком.
Шляхи вирішення: ставиться; не ставиться.
Ставиться:
✵ коли підмет і присудок — інфінітиви;
✵ один головний член виражений інфінітивом, а інший — іменником у Н. в.;
✵ підмет і присудок виражені числівниками в Н. в.;
✵ підмет і присудок виражені іменниками в Н. в.;
✵ перед присудком є слова це, то, ось, значить.
Не ставиться:
✵ якщо підмет виражений особовим або питальним займенником;
✵ якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, порядковим числівником;
✵ якщо перед іменником-присудком є заперечна частка не;
✵ якщо присудок має порівняльне значення.
VIII. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Тестові завдання (за варіантами)
Варіант І
1. Указати речення зі складеним дієслівним присудком.
А З літаками, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим (О. Підсуха).
Б Аж ось стали хмарки збиратись.
В Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).
Г У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва (3 часопису).
2. Позначити речення зі складеним підметом.
А Київ завжди приваблював пожадливих ворогів своєю красою і багатством.
Б Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні (Т. Шевченко).
В Ось уже понад десять чотирнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ (Р. Радишевський).
Г Софія Київська і Золоті Ворота, Видубицький монастир і Києво — Печерська лавра — це духовні символи національної історії та культури (Р. Радишевський).
3. Виділити речення з простим присудком, вираженим субстантивованим прикметником.
А Садок вже одцвітав.
Б Поранені прибували щодня.
В За столом сиділо троє.
Г Ніхто й не здогадувався.
4. Установити відповідність між присудками в реченнях та їхніми видами.
А Суцвіття дикої моркви — це кругла зелена куля (О. Донченко). Б Борис Грінченко неймовірно багато встиг зробити для України (Л. Старовой) В Рубін хотів підійти до Каленика Романовича розказати йому всю правду (І. Сенченко) Г Українці споконвіку любили й шанували батьківський край (Г. Тарасенко) Д У народних уявленнях земля завжди була символом багатства (Г. Тарасенко) |
1 2 3 |
Простий дієслівний присудок Складений іменний присудок Складений дієслівний присудок |
5. Установити відповідність між підметами в поданих реченнях і способами їх вираження.
А Б В Г Д |
Брехати — не ціпом махати (Нар. творч.) Двоє зроблять більше, ніж один (Нар. творч.) Острів лежав удалечині (О. Донченко) Знову замовкли обоє (Панас Мирний) Стояло надвечір’я (І. Сенченко) |
1 2 3 |
Іменник Інфінітив Числівник |
6. Установити відповідність між реченнями і правилами, за якими треба поставити тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущені).
А Б В Г Д |
Вік звікувати не в гостях побувати (Нар. творч) Добре ім’я найкраще багатство (Нар. творч.) Три помножити на три дев’ять. Я поет робітничої рані (В. Сосюра) Звичаї неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і най більших всенаціональних справах (О. Воропай) |
1 2 3 4 |
Підмет і присудок виражені іменниками у формі називного відмінка Підмет і присудок виражені числівниками Підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова Підмет виражений особовим займенником і на нього падає логічний наголос |
Варіант ІІ
1. Виділити речення, у якому підмет і присудок виражені інфінітивом.
А Яке глибоке щастя — жить... (М. Рильський).
Б Як важко все життя до себе йти. Дивитись в небо, чашею промите...
В Написати добру пісню — щастя для поета ы музиканта (Д. Павличко).
Г Трактором орати — не лопатою копати (Нар. творч.).
2. Позначити речення з простим присудком.
А Україна — країна смутку і краси (С. Васильченко).
Б Пірат був пес-трудяга (О. Довженко).
В Липневий день почав палахкотіти на золотих банях собору (І. Багряний).
Г Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко).
3. Позначити рядок, у якому підмет виражений цілим реченням.
А «Божественним Санті» називали сучасника Рафаеля, який прожив недовго.
Б Герої скульптур Мікеланджело — титани — сильні, м’язисті, горді, красиві суперники олімпійських богів (З енциклопедії).
В Мистецтво зрілого італійського Відродження називають Високим Ренесансом.
Г «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив» — епіграф відкритого уроку.
4. Установити відповідність між складеними підметами у поданих реченнях і способами їх вираження.
А На великому лузі зібралося багато лелек (В. Земляк) Б Маріанська западина має найбільшу глибину на нашій планеті В Троє сторіч нас побратало (М. Рильський) Г Данило з Кузькою почули позаду: «Кр-р» (Г. Тютюнник) Д У вікна через зарості фуксій лило ся море світла (І. Сенченко) |
1 2 3 4 |
Складні географічні й астрономічні назви Сполучення іменника у формі називного відмінка з іменником у формі орудного відмінка з прийменником Сполучення іменника, що має значення сукупності, з іменником у формі родового відмінка Сполучення числівника з іменником у формі називного або родового відмінка |
5. Установити відповідність між присудками в реченнях та їхніми видами.
А Б В Г Д |
А дівчина дивиться — поглядає на шлях (Нар. творч.) Я не можу мовчати (В. Симоненко) Жити — значить боротися, діяти (І. Цюпа) Поезія — це завжди неповторність (Л. Костенко) Довженко був сином українського хлібороба |
1 2 3 |
Простий дієслівний Складений іменний Складений дієслівний |
6. Установити відповідність між реченнями і правилами, за якими тире між підметом і присудком ставити не треба.
А Б В Г Д |
Це тобі не забавки (Нар. творч.) Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Нар. творч.) Осінь сумна (Ю. Старостенко) Мова мов пісня (С. Плачинда) Україна немов диво |
1 2 3 4. |
Присудок виражений прикметником Перед присудком стоїть частка не Підмет виражений вказівним займенником це Присудок має порівняльне значення, якого надає порівняльний сполучник |
ІХ. ПІДСУМОК УРОКУ
Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.