ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ 10 КЛАС
РОЗРОБКИ УРОКІВ

СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ

УРОК 4

ТЕМА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

Мета: розкрити основні категорії філософії, поняття «добро» і «зло», «прекрасне» й «потворне»; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитися до навколишнього світу, розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда.

Обладнання: картки з основними поняттями: прекрасне, потворне, добро, зло; електронні репродукції картин, пам’яток архітектури та мистецтва, записи фрагментів з класичною музикою.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Захист творчих робіт «Поради вчителям щодо формування наукового світогляду в учнів».

З роботи учня

Педагогам сучасної школи варто прислухатися до таких порад:

1. Поважаючи релігійні почуття віруючих учнів та їхніх батьків, поважно ставлячись до релігії, школа і вчитель повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд.

2. Учитель має бути людиною високої культури, знати історію, світову літературу, мистецтво, Біблію.

3. Визначаючи форми і методи формування світогляду, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, а також умови сімейного виховання.

4. Учитель повинен зробити все, щоб запобігти виникненню конфлікту, образи чи приниження гідності й почуттів віруючих учнів.

5. Учитель має спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості, який ґрунтується на тому, що всі люди віруючі: тільки одні вірять у те, що Бог є, а інші — що його немає. Головне — прищепити дитині доброту і чесність, здатність на благородний вчинок, уміння мислити та обстоювати свої переконання. А віра чи невір’я — цей вибір має бути самоусвідомленим.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як бачимо, у ваших порадах вчителям ви спираєтеся на такі поняття, як «доброта», «повага», «чесність», «терпимість». А чи відомо вам, що ці поняття складають основні категорії філософії? Як ви самі розумієте ці поняття?

IV. Робота над новим матеріалом

Розповідь вчителя з елементами евристичної бесіди

Учитель. Кожна наука має свої категорії, тобто загальні поняття. Назвіть їх, будь ласка. (Маса, енергія, життя, війна, мир тощо)

Філософські категорії — це найбільш загальні (гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу, в яких і через які здійснюється філософське мислення та які служать вихідними принципами пізнання й духовно-практичного перетворення світу. Тому філософське знання має категоріальний характер. Природа категорій та сама, що й законів.

Що є закон у формально-логічному відношенні? (Судження — відношення категорій)

Самі категорії є окремими поняттями, які виражають внутрішнє, суттєве відношення між явищами й тому певною мірою теж є законами. У свою чергу, кожен закон може бути зведений до певного поняття (категорії). Та діалектику цікавлять не стільки окремі категорії, скільки співвідносні (парні) категорії. Саме останні й виражають взаємозв’язок та рух, що притаманні об’єктивній і суб’єктивній реальності. Тому співвідносні категорії називають ще неосновними законами діалектики.

Кожна наука через свої категорії здійснює пізнання. Разом, в сукупності, вони утворюють науковий апарат (систему знань) певної науки, в якій відображаються істотні сторони предметів, процесів і явищ.

Як ви гадаєте, чим можуть відрізнятися категорії філософії? Категорії філософії відрізняються від будь-яких понять своєю всеохопністю. Це пояснюється тим, що об’єкт філософського дослідження не обмежується ніякими рамками, як це можна спостерігати в будь-якій іншій науці. Тому й обсяг філософських категорій не має меж. Система категорій діалектики становить ідеальний каркас, основу філософського знання. Саме вони і є мовою філософії, засобом філософування.

Категорії виникають і розвиваються разом з самою філософією. Зрілість визначається її досконалістю, наповненістю й особливістю взаємозв’язку її категорій. Останній формує та зумовлює їхній зміст. Розвиток категорій — це розвиток зв’язку між ними. В основі цього зв’язку лежать історичний спосіб розгляду, методи мислення, які визначають місце і роль категорій у системі філософського знання.

Філософські категорії виступають і як всезагальні форми мислення. Будь-яка людина, незалежно від того, вивчала вона філософію чи ні, в процесі мислення використовує ці категорії. У першому випадку вона буде використовувати їх свідомо, у другому — стихійно. Таким чином, знання категорій дозволяє нам усвідомити й цілеспрямовано досліджувати різні зв’язки й відношення в предметах, явищах, які ми вивчаємо, орієнтує, на які аспекти необхідно звернути увагу для розкриття сутності предметів і явищ.

Філософські категорії виконують ряд інших функцій. Найважливішими з них є світоглядна й методологічна. Перша виявляється в тому, що зміст кожної категорії формує певні уявлення про суттєві властивості й відношення об’єктивного світу, про ту чи іншу сторону об’єктивної реальності. Проте категорії є не лише універсальними формами знання, а й нормами оцінок. Оцінити предмет — значить виділити його духовно-практичну цінність, тобто виразити своє ставлення до нього. А це вже має світоглядне значення. Методологічна функція категорій полягає в тому, що вони задають пізнанню початкові умови й перспективи його здійснення, розширюють його межі, утворюють критерії осмислення й розуміння реальності, організовують рух думки, прогнозують результати пізнання. Через них проявляється активність суб’єкта. Будучи методологічними принципами, вони пронизують увесь процес наукового мислення, всі сторони знання. Вбираючи в себе результати спеціальних наук, філософські категорії збагачують власний зміст і цим підвищують свою методологічну цінність.

А зараз зупинімося на тезі, що діалектику цікавлять не стільки окремі категорії, скільки співвідносні (парні) категорії. Які парні категорії ви можете пригадати й дати їм своє тлумачення?

Робота з картками

Картка № 1. Добро — зло

Завдання:

1. Дати визначення понять, розкрити їх співвідношення з позицій філософського мислення.

2. Як ці категорії співвідносяться на побутовому рівні? Наведіть приклади.

3. Дати трактовку висловлюванням: «Добро повинно бути з кулаками», «Не роби добро — не отримаєш зло», «Добро завжди перемагає».

Картка № 2. Прекрасне — потворне

Завдання

1. Дати визначення понять, розкрити їх співвідношення з позицій філософського мислення.

2. Як ці категорії співвідносяться на побутовому рівні? Наведіть приклади.

3. Розгляньте електронні репродукції пам’яток архітектури та мистецтва. Визначте, що є прекрасне з точки зору митця, художника, творця.

Робота з музичним фрагментом

Прослухати фрагмент.

Відповісти на запитання: як в одному фрагменті поєднані вищезазначені філософські категорії?

V. Закріплення матеріалу

1. Чи може бути світ без добрих людей?

2. Хто вони — добрі люди?

3. Перефразовуючи відомого російського письменника Ф. М. Достоєвського, багато філософів стверджують: «Доброта врятує світ». Як ви розумієте його слова з погляду на сучасність?

VI. Підбиття підсумків

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення: «Доброта починається з тебе», «Добро очима сучасної молодої людини», «У світі прекрасного», «Що в людині може бути потворним?».