ФІЗИКА Розробки уроків
8 КЛАС
РОЗДІЛ II
ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ
УРОК № 7/20
Тема уроку. Лабораторна робота № 5 «Конструювання динамометра», лабораторна робота № 6 «Вимірювання сил динамометром. Вимірювання ваги тіла»
Тип уроку: удосконалювання знань і вмінь.
Мета уроку: розвивати навички самостійної практичної роботи; продовжити формування поняття «сила»; вивчити пружні властивості пружини; навчати користуватися динамометром для вимірювання сили.
План уроку
Етапи |
Час |
Прийоми і методи |
I. Інструктаж з техніки безпеки |
2—3 хв. |
Коментар учителя |
II. Постановка навчальної проблеми |
5 хв. |
Розповідь учителя |
III. Виконання лабораторної роботи |
20—25 хв. |
Самостійна робота з фізичними приладами за посібником [4]; робота з підручником; записи у зошитах |
IV. Виконання додаткових або творчих завдань |
12—17 хв. |
Самостійна робота; проведення дослідів; відповіді на питання; записи у зошитах |
V. Домашнє завдання |
1—2 хв. |
Коментар учителя; записи на дошці й у щоденниках |
Хід уроку
I—III. Лабораторна робота № 5
Проводиться за посібником [4].
IV. Виконання додаткових або творчих завдань
Додаткове завдання. Необхідно проградуювати динамометр у межах від 0 до 4 Н, із ціною поділки 0,2 Н. У розпорядженні є тільки одна гирька вагою 1 Н. Як виконати завдання?
Додаткові питання
✵ Динамометр проградуювали на екваторі. Як зміняться показання цього динамометра при його перенесенні на полюс Землі?
✵ Чи можна підняти із землі тіло, приклавши до нього силу, що дорівнює силі тяжіння?
V. Домашнє завдання
[1]: § 12, 13; впр. № 13 (задачі 2, 6).
[2]: § 9.
[3]: СР — задачі 10.2; 10.4; 10.9; 10.15;
ДР — задачі 10.12; 10.14; 10.24;
ВР — задачі 11.18; 11.19.
[4]: експериментальні завдання № 5, 6.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.