ФІЗИКА Розробки уроків
8 КЛАС
РОЗДІЛ IV
ТЕПЛОВІ ЯВИЩА
УРОК № 17/62
Тема уроку. Розв’язування задач з теми «Питома теплота пароутворення»
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Мета уроку: продовжити формування вмінь описувати теплові процеси, використовуючи для цього фізичні величини і закони.
План уроку
Етапи |
Час |
Прийоми і методи |
I. Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних знань |
5—10 хв. |
Усне опитування |
II. Формування вмінь і навичок |
25—30 хв. |
Розв’язування задач; записи на дошці й у зошитах; коментарі вчителя |
III. Закріплення вивченого матеріалу |
10 хв. |
Розв’язування якісних задач; записи на дошці й у зошитах |
IV. Домашнє завдання |
1 хв. |
Коментар учителя; записи у щоденниках і на дошці |
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних
Перевірка домашнього завдання проводиться за питаннями і вправами після параграфа підручника у формі усного опитування. Для короткого повторення використовуємо наступні питання.
Питання класу
✵ У чому відмінність процесу кипіння від процесу випаровування? Що між ними спільного?
✵ Як називаються процес, обернений процесу пароутворення?
✵ У яких теплових процесах енергія поглинається речовиною? У яких виділяється?
✵ Що таке температура кипіння? Від чого вона залежить?
✵ За якої умови можна вважати температуру кипіння води такою, що дорівнює 100 °С?
✵ На що витрачається енергія, що підводиться до рідини при кипінні?
✵ Дайте означення питомої теплоти пароутворення.
✵ За якою формулою можна знайти кількість теплоти, необхідну для випаровування певної маси рідини? Назвіть кожну фізичну величину, що входить до цієї формули, і її одиниці в СІ.
II. Формування вмінь і навичок
Розв’язування задач
Для розв’язування пропонуються такі типові задачі.
Задача 1. Яка кількість теплоти необхідна для перетворення води масою 200 г у пару при температурі 100 °С?

Задача 2. Яку кількість теплоти необхідно витратити, щоб 2 кг води, взятої при температурі 20 °С, довести до кипіння і повністю випарити?
знань

Задача 3. Водяну пару масою 1 кг взято при температурі 100 °С. Скільки енергії передасть вона навколишньому середовищу при конденсації й подальшому охолодженні до 0 °С?


Задача 4. Яка кількість теплоти необхідна, щоб із льоду масою 2 кг при температурі -5 °С одержати пару з температурою 100 °С?

Під час розв’язування задачі 4 доцільно попросити учнів порівняти всі чотири процеси і звернути увагу на те, який із них потребує найбільшого витрачання енергії. Можна поставити запитання: скільки сухих дров потрібно спалити для здійснення цього процесу?
З таблиці:

III. Закріплення вивченого матеріалу
Для закріплення матеріалу корисно розглянути кілька якісних задач.
1. Чи кипітиме вода у склянці, яка плаває в киплячій воді? (Ні. Для кипіння необхідна додаткова енергія, а взяти її можна тільки від більш нагрітого тіла.)
2. Чи можна закип’ятити воду, підігріваючи її 100-градусною парою? Атмосферний тиск нормальний. (Не можна. Температура пари для цього повинна бути вище 100 °С.)
3. В один чайник наливають сиру воду, а в другий — кип’ячену такої ж маси і температури. У якому із чайників вода закипить раніше? Чому? (Раніше закипить сира вода, тому що при кип’ятінні видаляється повітря, бульбашки якого служать центрами пароутворення.)
IV. Домашнє завдання
[1]: § 47; впр. № 47 (задачі 5—7).
[2]: § 27.
[3]: СР — задачі 33.27—33.33;
ДР — задачі 33.38—33.42;
ВР — задачі 33.44; 33.48—33.51.
Творче завдання. Проведіть самостійне дослідження-спостереження за випаровуванням різних рідин (води, олії, спирту, одеколону тощо), використовуючи шматочок скла і піпетку. Опишіть ваші спостереження.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.