Фізика 8 клас - розробки уроків до підручника за ред. В. Г. Бар’яхтара - 2016

РОЗДІЛ 1. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА

Частина І. ТЕМПЕРАТУРА. ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ. ТЕПЛОПЕРЕДАЧА

Урок 9. Розв'язування задач

Мета: закріпити знання із теми «Питома теплоємність речовини. Кількість теплоти, що поглинається речовиною вході нагрівання або виділяється під час охолодження»; продовжити формування навичок та умінь учнів розв'язувати фізичні задачі, застосовуючи набуті знання.

Очікувані результати: учні повинні вміти розв'язувати задачі на застосування формули для розрахунку кількості теплоти, що поглинається речовиною в ході нагрівання або виділяється під час охолодження.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Наочність і обладнання: підручник, посібник [5], картки для рефлексії «Сходинки успіху» — на кожного учня.

Хід уроку

Навчання мистецтву розв’язувати задачі — це виховання волі.

Д. Пойя

I. Організаційний етап

II. Мотивація навчальної діяльності

Як мотивацію можна навести вислів видатного математика Д. Пойя: «Навчання мистецтву розв’язувати задачі — це виховання волі» і запропонувати учням його прокоментувати.

III. Актуалізація опорних знань

ü Бесіда за запитаннями

1. Що називають кількістю теплоти?

2. Від чого залежить кількість теплоти, необхідна для нагрівання тіла?

3. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу в ході нагрівання або виділену ним під час охолодження?

4. Яким є фізичний зміст питомої теплоємності речовини?

IV. Застосування набутих знань

ü Розв'язування задач

1. Скориставшись таблицею питомих теплоємностей, розставте за зростанням питомої теплоємності такі речовини: цегла, золото, алюміній, свинець, срібло. (Відповідь. Золото, свинець, срібло, цегла, алюміній.)

2. Чому неможливо довести до кипіння чайник, повний води, підігріваючи його полум’ям свічки? (Відповідь. Кількість теплоти, що виділяється під час згоряння свічки, менша за кількість теплоти, необхідну для нагрівання води у чайнику та самого чайника від деякої температури до 100 °С.)

3. Які зміни відбулися б на Землі, якби питома теплоємність води була б у 10 разів меншою? (Відповідь. За такої зміни питомої теплоємності води відбулися б значні коливання температури як протягом доби, так і протягом року. Це призвело б до знищення більшості тварин і рослин.)

4. Мідну заклепку масою 50 г потрібно нагріти від 20 до 370 °С. Скільки тепла для цього потрібно?

СІ

m = 0,05 кг

Розв’язання

Кількість теплоти, необхідну для нагрівання заклепки, визначають за формулою: Q = cm(t2 - t1);

[Q] = ∙ кг ∙ °С = Дж;

Q =400 . 0,5 . (370 - 20) = 7000 (Дж) = 7 (кДж).

Відповідь: Q =7 кДж.

5. На скільки градусів підніметься температура сталевої деталі масою 8,4 кг, якщо передати їй таку саму кількість теплоти, яка потрібна для нагрівання води масою 900 г на 15 °С?

СІ

mв =0,9 кг

Розв’язання

Кількість теплоти, необхідна на нагрівання води: Qв=cвmв∆tв.

Кількість теплоти, необхідна на нагрівання сталевої деталі: Qc = ccmc∆tc.

За умовою задачі Qс = Qв;

ccmc∆tc =cвmв∆tв;

∆tc = ;

[∆tc ] = = °С;

∆tc = = = 13,5 (°C).

Відповідь: ∆tс =13,5°С.

6. З висоти 14 м на пісок падає свинцева куля. На скільки градусів нагріється куля, якщо 50 % її потенціальної енергії перейде у внутрішню?

Розв’язання

За умовою половина (50 %) потенціальної енергії кулі, що падає, перейде у її внутрішню енергію. Отже,

Q = 0,5Еп; cc m∆tc = 0,5mgh;

∆tc = ;

[∆tc ] = = = °С;

∆tc = = 0,5 °С.

Відповідь: ∆tc = 0,5°С.

На цьому етапі уроку можна також скористатися посібником [5].

V. Підбиття підсумків уроку

ü Рефлексія за методом «Сходинки успіху»

Учитель користується додатком 2.7.

VI. Домашнє завдання

[2]: § 8 — повторити; вправа № 8: завдання № 4, 6, 7 — письмово.





Перша публікація: 01/01/2016

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.