Основи філософських знань

Розділ другий - ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ ТА ГНОСЕОЛОГІЇ

ГЛАВА ДРУГА - БУТТЯ - 2. Структура буття

Буття світу людини.

Основою людського буття є природа. В широкому розумінні під природою розуміють увесь навколишній світ, увесь Всесвіт у нескінченному багатоманітні властивостей і форм прояву. У такому розумінні природи її складовою часткою є людина, суспільство і результати їх життєдіяльності. Але таке розширене пояснення природи, ототожнення її зі світом взагалі, Всесвітом не завжди є доцільним, бо таке тлумачення тільки ускладнює аналіз взаємозв'язків різних рівнів буття та їх форм, сутності та змісту природи. Основними формами буття, яке містить в собі людину, є буття речей і процесів природи (першої природи) і буття речей і процесів, створених людиною (буття другої природи). Проблеми буття першої та другої природи, так само як і буття природи взагалі, розглядаються окремо. Тому доцільним є розгляд особливостей буття та відмінностей першої та другої природи . При порівнянні першої та другої природи стає очевидним не тільки їх єдність, взаємозв'язок, але й відмінності.

Перша природа — безмежне, довічне буття, де існування окремих предметів і процесів є тимчасовим моментом. Друга природа — буття, що тісно зв'язане з часом і простором людського існування, з буттям соціальним. Перша природа — світ, який не має кінця і який освоюється людиною лише у невеликій його частині. Друга природа та її речі — світ, де не перестають діяти закони природи. Разом з тим ці закони своєрідно, іноді конфліктно сплітаються з перетворюючими діями, свідомістю індивідів, спільностей людей, людства.

Друга природа дана кожній окремій людині, поколінням і людей об'єктивно, реально, існує поза і незалежно від свідомості, але на відміну від природи вже втілює у собі мету, ідеї людини. У такому розумінні друга природа не може вважатися зовсім незалежною від свідомості людний Речі і процеси другої природи перетворені, вироблені люді ми, і буття речей стоїть ніби на межі існування першої природи і світу людини. Але все ж це самостійне буття особлива реальність у взаємодії з першою природою і без посередністю життєво конкретного буття людей.