Основи філософських знань

Розділ п'ятий - ОСНОВИ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ГЛАВА ПЕРША - ЕТИКА: ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ - 1. Що таке етика: суть і зміст

Етика — галузь філософії наука про мораль, що осмислює, узагальнює, систематизує історію становлення і розвитку етичних теорій, концепцій, що обґрунтували природу, суть, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку і функціонування, взаємозв'язок з іншими формами матеріального і духовного життя людей. Етика моральна філософія — відрефлектоване теоретичне моральне знання про суть і призначення людини, що відображає моральну свідомість в усій її складності і суперечливості, конкретно-історичну практику у її розмаїтті і колізіях. Рівень моральності особи і суспільства залежить від сукупності умов і факторів. Важливу роль у формуванні моральної культури людини і суспільства має відігравати моральне просвітництво, що несе знання про моральні цінності, дає розуміння морального виміру поведінки особи, дій соціальних суб'єктів, життя суспільства.

Кожна з галузей науки має предмет, що розкривається в змісті, системі теорій, законів, категорій, принципів та ін. і виконує особливі функції у взаємодії з практикою, досліджує певну сферу суспільних відносин, ті або інші явища, процеси. Роздуми на етичні теми виникли в сивій давнині віків в індійській і китайській філософії, а потім продовжені, особливо в стародавній грецькій філософії. Відтоді і аж до сучасності не було і немає єдності в розумінні суті і завдань етики. А без вирішення суті питання етики, моралі, напевно, не зрозуміти ні історії етики, ні етичні проблеми сучасності.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.