Основи філософських знань

Розділ перший - ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША - ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ - 5. Розвиток філософських знань у XIX ст.

Філософські концепції Йоганна Фіхте, Йоганна Шеллінга.

В основі філософії Йоганна Фіхте лежить твердження, що практично діяльне ставлення предмета передує теоретично-споглядальному ставленню. Свідомість у Йоганна Фіхте не дана, а задана, породжує сама себе. Очевидність її засновується не на спогляданні, а на дії, не вбачається інтелектом, а стверджується волею. Результатом роздумів є проголошення відчуття продуктом всякої діяльності Я, проте продуктом відчуженим, переусвідомленим людиною. Принципом теоретично-абсолютного Я є спонтанне, нічим зовнішнім не обумовлене творення чуттєвого змісту. Теорія науковчення базується на положеннях, що Я покладає Я. Це стверджує самототожність Я; Я проти-покладає Я (Я — суб'єкт, а не Я — об'єктивна реальність, природа). Це основоположення вводить категорію заперечення. Я покладає і Я і не Я. Йоганн Фіхте спробував також обґрунтувати принцип універсальності розвитку через боротьбу протилежностей. Філософія Йоганна Фіхте, незважаючи на певні недоліки та суперечності, все ж справила значний вплив на дальший розвиток філософської думки. Філософська система Йоганна Шеллінга складається, по-перше, із системи теоретичної філософії; по-друге, із системи практичної філософії; по-третє, з філософії мистецтва (теологія мистецтва). Ним створена теорія підсвідомої творчості. Суть її: діяльність усвідомлена тільки частково, здебільшого підсвідома. Тому продукти діяльності сприймаються як незалежні від суб'єкта. Тут Йоганн Шеллінг спирався на факти: єдність суб'єкта та об'єкта завжди сприймається суб'єктом тільки як об'єктивна. Щоб виникло чуттєве, потрібен суб'єкт і об'єкт. Але саме відчуття суб'єктом сприймається як об'єктивне. Аналогічне спостерігається не тільки в чуттєвому, а й у мисленні.