Основи філософських знань

Розділ перший - ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ТРЕТЯ - СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ - 2. Антикласицизм у філософії XX ст.

Сцієнтризм, техніцизм.

XX століття — століття науково-технічної революції, тому саме раціональне знання стало найважливішою складовою частиною новації та соціально-історичних перетворень, основою підвищення продуктивності праці та змін усіх форм людського буття. Не випадково саме тоді виникли серйозні надії на те, що з допомогою нових наук, досліджень та нової техніки будуть нарешті вирішені відомі проблеми та суперечності людського життя. Такі філософські вчення одержали назву сцієнтизму (від лат. scientia — наука) або техніцизму. Існуючи в різних формах: генетичного, кібернетичного, комп'ютерного сцієнтизму та техніцизму, ці принципи у другій половині XX ст. покладені в основу філософських концепцій індустріального, постіндустріального, інформаційного суспільства. Культ науково-технічного розуму піднімається вище, аніж в епоху класики. У 50 — 60-х роках широкого розповсюдження набула концепція суспільства загального благодіяння. Спираючись на зміст та ледве не чудодійну силу науково-технічного розуму, американські вчені обіцяли це суспільство будувати на основі розумовості, науковості управління компетентних фахівців та експертів, що стояли у влади, на підвищенні науково-освітнього рівня великих мас населення тощо. Передбачалося, що суспільство загального благодіяння настане вже в 70 — 80-х роках XX ст. Та об'єктивна реальність не виправдала прогнози. Змінюються сцієнтичні та технічні концепції. Японський філософ Екудо Масуда у книзі «Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство» розкрив вплив техніки на розвиток сучасного соціальнооріентованого суспільства.