Довідник юного фізика - Гринчук А. В. 2007

7. Електрика

7.8. Джерела струму

7.8.1. Гальванічні елементи

Гальвані Луїджі (1737-1798 рр.) — італійський анатом і фізіолог, один із засновників вчення про електрику, наприкінці 1780 року професор анатомії у Болоньї.

Незалежно від нього італійський вчений Олександр Вольт (17451827 рр.) створив джерело постійного струму — гальванічний елемент.

У гальванічному елементі відбуваються хімічні реакції, і внутрішня енергія, що виділяється при цьому, перетворюється в електричну. Гальванічний елемент складається з цинкової посудини, в яку встановлено вугільний стрижень. Стрижень вміщується у полотняний мішечок, наповнений сумішшю оксиду марганцю з вугіллям. Замість рідини в елементі застосовують густий клейстер, виготовлений з борошна на розчині нашатирю. Цинкову посудину з усім вмістом встановлюють в картонну коробку і заливають зверху шаром смоли.

Внаслідок взаємодії нашатирю з цинком від цинку відокремлюються позитивні іони, і він стає негативно зарядженим, а вугільний стрижень — позитивно заряджений. Між зарядженими вугільним стрижнем і цинковою посудиною, які називаються електродами, виникає електричне поле. Якщо вугільний стрижень і цинкову посудину з’єднати провідником, то по всій його довжині під дією електричного поля вільні електрони набудуть упорядкованого руху, тобто виникає електричний струм.

З кількох гальванічних елементів можна скласти батарею, з’єднавши їх послідовно один з одним.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.