Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання
МЕХАНІКА
2. ОСНОВИ ДИНАМІКИ
2.1. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ДИНАМІКИ. СИЛА. РІВНОДIЙНА СИЛА
2.1.4. МАСА. ЦЕНТР МАСИ
Маса — фізична величина, яка кількісно характеризує інертні властивості тіла.
Інертність полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла даною силою потрібен деякий час. Чим більшим є цей час, тим інертнішим є тіло.
Одиницею маси в СІ є 1 кг.
Еталон маси, виготовлений зі сплаву іридію та платини, зберігається в м. Севрі поблизу Парижа.
Масу можна визначити:
1. За взаємодією тіла масою m т з еталоном (тілом відомої маси):
![]()
Маса як міра інертності тіла визначається відношенням модуля прискорення еталона до модуля прискорення тіла при його взаємодії з еталоном:
![]()
2. Зважуванням на важільних терезах, де порівнюється взаємодія тіла і важків із Землею.
3. Розрахунком її за відомою густиною речовини й об’ємом тіла:
m = ρV.
4. Вираженням її через масу однієї молекули m 0 та кількість молекул N
![]()
У механіці Ньютона вважається, що:
— маса тіла не залежить від швидкості його руху;
— для тіла виконується закон збереження маси.
У релятивістській механіці (механіці великих швидкостей V = с) маса тіла залежить від швидкості його руху:

де m 0 —маса спокою тіла; с = 3 ∙ 108 м/с.
Центр маси — точка, через яку повинна проходити лінія дії сили, щоб тіло рухалось поступально.
На рис. 21 точка С — центр маси тіла.

Рис. 21
Центр маси системи рухається як матеріальна точка, у якій зосереджена маса всієї системи і на яку діє сила, що дорівнює геометричній сумі всіх зовнішніх сил, що діють на тіло.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.