Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Революція

Революція (фр. revolution, від лат. revolutio— переворот)— докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади в суспільстві, радикальна зміна політичної системи, які надають можливості для значних соціально-економічних змін. Марксизм розуміє Р. як важливу об'єктивну закономірність, форму розвитку суспільства, яка настає через передусім економічні причини. Передумови для P.: ситуація, що склалась в усіх сферах суспільного життя, загострення соціальних конфліктів, політична та соціально-економічна криза, рівень свідомості населення, наявність політичних лідерів, політичних партій, лозунги яких спрямовані на орієнтацію та активізацію політичних сил. Основні характеристики Р.: є вираженням соціальних антагонізмів у суспільстві, реалізується в інтенсивній політичній боротьбі, використовує насильницькі засоби для досягнення мети. Р. розглядається як ефективний і радикальний засіб соціальних перетворень і супроводжується жорсткою боротьбою та опором тих соціальних груп, проти яких вона спрямована. Основне питання Р. — питання про владу, яким політичним силам вона належатиме. Практично завжди на завершальному етапі Р. суспільство, яке виникає в ході революційних змін, сильно відрізняється від проекту, а іноді становить його протилежність.

Политология для юристов: Курс лекций. — М., 2002; Хайек Ф. А. Дорога к рабству // Вопр. философии. — 1990. — № 12; Гаджиев К. С. Политология: Учеб. для вузов. — М., 2003.

Г. Щедрова





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.