Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Теологія

Теологія (від гоецьк. theos — Бог і logos— учення) — богослов'я, сукупність релігійних доктрин і вчень про сутності та дії Бога, система уявлень про Бога (релігійна антологія), «символ віри» (ідеологія, висловлена в догматах), моральні основи життя (конфесіональна етика), практичні аспекти діяльності віруючих і духовенства (культ). Припускає концепцію абсолютного Бога, який передає людині знання про себе в одкровенні. В суворому розумінні про Т. заведено говорити стосовно іудаїзму, християнства й ісламу. Т. містить також зведення богослужбових правил (літургіка), теорію церковної проповіді (гомілетика), основи церковного права (каноніка) тощо. Свою теологічну систему мають не тільки різні релігії, а й різноманітні напрями одного віросповідання. Так, у християнстві існують православна, католицька та протестантська Т. Найавторитетніша у православ'ї теологічна система розроблена митрополитом Філаретом (1782 — 1867), який у грудні 1994 р. Архієрейським собором у Москві прилучений до лику святих. Як сукупність різних дисциплін православна Т. включає основи богослов'я (обґрунтування «символу віри»), моральне богослов'я (розробка етики «земного» існування, яка забезпечує віруючому надбання вічного блаженства), порівняльне богослов'я (розкривання переваг однієї конфесії перед іншими) тощо. Т. (насамперед у таких монотеїстичних релігіях, як іудаїзм, християнство, іслам) виходить з визнання надприродного характеру Святого Пписьма (богонатхненності Святого Письма, в текстах якого Бог свідчить про самого себе і відкривається людям — одкровення). Тому Т. (незалежно від конфесійної визначеності) завжди пов'язана з концепцією Бога як абсолютної особистості. Це означає, що Бог — не абстрактна ідея чи інтелектуальний принцип: він є первинною реальністю, котра має особистісний характер і виявляє себе як динамічна сила, з якою можливий прямий діалог. Т. має суперечливий характер: визнаючи ірраціональний зміст одкровення (надприродність Святого Письма), вона прагне розглядати його у певній системі понять, тобто на основі раціональності. Ця обставина, поряд з соціальними причинами, котрі зумовили серйозні зміни в масовій релігійній свідомості, породила багато новацій у сучасній Т. та появу в ній значної кількості різних концепцій і шкіл (діалектична Т., Т. «мертвого Бога», Т. надії, Т. звільнення тощо).

Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 1997.

Р. Чорней