Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Багатопартійність

Багатопартійність — одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді впливають на розв'язання нагальних суспільних проблем. Наявність у державі кількох справді впливових політичних партій уможливлює більш відповідне відображення інтересів окремих соціальних груп, протидію гегемоністським прагненням окремих з них, розв'язування спільних проблем з урахуванням їхньої суперечливої сутності. Відтак поєднання ідеологічного та організаційного плюралізму постає засадою політичної рівноваги й стабільності в суспільстві. Б. — суттєва ознака парламентського типу державного правління. Висуваючи своїх представників у парламент, домагаючись більшості в ньому, політичні партії можуть у такий спосіб самостійно або в коаліції з іншими партіями формувати склад виконавчої влади, визначати загальний політичний курс держави, здійснювати суспільне врядування.

Брегєда А. Ю. Основи політології. — К., 1997; Гаджиев К. С. Политическая наука. —

M., 1997; Даниленко В. И. Современный политологический словарь. — М., 2000; Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. — М., 2000; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 1997.

М. Головатий