Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Гегельянство

Гегельянство — філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст. Після смерті Гегеля його школа розпалася на право -, ліво - або молодогегельянство та ортодоксальне Г. Право-гегельянці трактували вчення Гегеля в дусі протестантської ортодоксії, як раціональну форму богослов'я (К. Гешель, Г. Хінріхс, Г. Габлер та ін.). Молодогегельянці наголошували на особливій, винятковій ролі особистісного, суб'єктивного фактора в історії, суспільному розвитку (А. Руге, А. Бауер, К. Маркс та ін.). Ортодоксальні гегельянці (К. Міхелет, К. Розенкранц та ін.) займали середню позицію, намагаючись зберегти теоретичне вчення Гегеля у його непорушності і «чистоті». К. Маркс, Ф. Енгельс критикували молодогегельянство («Святое семейство», «Немецкая идеология»). Пізніше Г. у своєму розвитку вийшло за межі гегелівської школи і в багатьох країнах з'явилися інші його течії, так зване неогегельянство.

Даниленко В. И. Современный политологический словарь. — М., 2000.

М. Головатий