Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Громадянське суспільство

Громадянське суспільство — складний суспільний феномен, умови, обставини, за яких кожен громадянин претендує, має певним чином незалежний спосіб життя згідно з принципами рівності, свободи в межах ознак тих суспільно-політичних заданостей, у сприйнятті (прийнятті) і не сприйнятті (неприйнятті) яких громадянин бере участь на рівних правах і засадах з іншими громадянами. Г. с. — це ступінь звільнення громадян від бюрократичної монополії, впливу на їх життя держави, державного апарату. При цьому Г. с. не звільнюється від політичних форм правління, від держави, хоча саме взаємини держави і Г. с. є центральною проблемою для усвідомлення суті феномену «Г. с.». Зокрема, Гегель доводив, що такі відносини мають бути діалектичними, тобто як розмежовані і об'єктивно поєднані одночасно. Нині у визначенні суті Г. с. домінують ліберальні та радикально-демократичні ідеї теорії. З одного боку, інтерпретація поняття «Г. с.» зберігає диференціацію між державою, суспільством, економікою, ідеєю індивідуальності (особистості), аз іншого — Г. с. розуміється як форма горизонтального, демократичного самовизначення автономних суб'єктів, які за рахунок самоорганізації, громадських організацій, об'єднань, утворень тощо максимально самостійні у розв'язанні власних життєвих питань і проблем.

Головатий М. Ф. Соціологія політики. — К., 2003; Даниленко В. И. Современный политологический словарь. — М., 2000.

М. Головатий





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.