Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Групи інтересів

Групи інтересів — сукупність людей, пов'язаних спільними відносинами, інтересами і бажаннями їх реалізувати за допомогою політичної влади. Ще Аристотель розрізняв групи родинні, дружні, зацікавлені. У наш час проблему Г. і. ґрунтовно розробили насамперед американські соціологи і політологи А. Бентлі, Д. Трумен, Дж. Дьюї та інші, характеризуючи сучасне суспільство як велику кількість Г. і., зокрема підприємців, фермерів, віруючих, атеїстів та ін. Загальний, спільний інтерес людей є результатом взаємодії інтересів групових. Саме за наявності різних інтересів групи людей спілкуються, конкурують, навчаються, співробітничають тощо. Як стверджував А. Бентлі, Г. і. є своєрідною «прокладкою», що зв'язує громадянське суспільство з державою, політичними партіями. Такі групи хоч і є неурядовими, існуючи на громадських засадах, однак мають великий вплив на державу, на розвиток суспільства. Джерелом такого впливу є власність, контроль над різноманітними ресурсами, культурний вплив, престиж, етнічні і релігійні зв'язки, земляцькі та інші відносини. Як правило, Г. і. ставлять перед собою завдання трансформувати наявний вплив саме в політичній діяльності. Г. Алмонд, Г. Пауелл розмаїтість Г. і. звели до таких основних: економічні групи інтересів, неасоціативні (неформальні, непостійні, що не мають організації); інституціональні (об'єднання підприємств, профспілки, етнічні асоціації, групи боротьби за громадянські права та ін.). У суспільствах демократичних Г. і. діють відкрито, в тоталітарних, авторитарних — навпаки і більшість з них певним чином інтегруються у структури влади.

Политическая социология. — Ростов н/Д, 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. — К„ 2003.

М. Головатий