Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Гумільов Лев Миколайович

Гумільов Лев Миколайович (1912 — 1996, С.-Петербург)— відомий російський історик, географ та етнолог. Син видатних російських поетів «срібного віку» М. Гумільова та А. Ахматової. Автор оригінальної концепції етногенезу, в основу якої покладено так званий принцип пасіонарності — надлишкової енергії, яка змушує ті чи ті етноси мігрувати у пошуках джерел існування та підкорювати інші етноси, позбавлені пасіонарності. Г. вважав, що поява пасіонарності викликана дією сонячної енергії, що фіксується на генетичному рівні як окремих особистостей — пасіонаріїв, так і людських популяцій — пасіонарних етносів. Він намагався поєднати здобутки геобіохімії з історичною географією, розглядаючи етноси скоріше як явище біосоціального порядку, що народжуються, існують та вмирають за законами природи, а не соціуму. Разом з тим кожна етнічна система, на його погляд, має власну історичну біографію, що вписується у досить таки стандартну схему: пасіонарний поштовх — піднесення — перегрів — занепад — згасання. Зміна фаз етногенезу зумовлена змінами рівня пасіонарної напруги в системі. На цьому шляху можливі певні відхилення, але в цілому етногенез за Г. відбувається саме так. Ґрунтуючись на матеріалах етнічної історії, які є продуктами культури та цивілізації, Г. доводить, що тривалість етногенетичного циклу становить приблизно 1200 — 1500 рр. Ефект етнічної пасіонарності виявляється у вищій за середню активності етнічних спільнот, що змушує їх підкорювати чужі країни, освоювати нові території, вести війни. Отже, рушійною силою етногенезу, згідно з вченим, є природні фактори, які опосередковано визначають і соціальні форми життя, які створюються людьми різних етносів, оскільки ці форми пов'язані з фазами етногенезу та панівними в них імперативами (стереотипами) поведінки. Нетривіальні ідеї Г. довго замовчувалися у радянські часи і стали надбанням громадськості лише в добу горбачовської перебудови. Вони справили значний вплив на розвиток як наукових ідей стосовно тлумачень складних механізмів етногенезу, так і політичних, насамперед, гeo- та етнополітичних концепцій, які актуалізувалися наприкінці XX ст. у зв'язку з руйнуванням поліетнічних імперій, процесами етнічного відродження, суверенізацією народів тощо. Останніми роками опубліковано багато праць з ілюстрації концепції, яку створив Г.

Л. Шкляр