Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Депутатський мандат

Депутатський мандат (від лат. mandatium — доручення) — документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також публічна функція, яка

покладається на депутата парламенту чи іншого представницького органу влади виборами і зміст якої (характер мандат) визначається конституцією та іншими конституційно-правовими актами. Д. м. визначає також характер взаємовідносин депутата з його виборцями. У сучасних демократіях прийнятий загальнонаціональний мандат, згідно з яким депутат є представником усієї нації, а не певного виборчого округу. У своїй діяльності він не може бути зв'язаний наказом виборців (імперативним мандатом) і не підлягає відкликанню до закінчення терміну його мандата. Але в сучасних демократіях до характеру депутатського мандата, крім його повноважень і прав, входять депутатський імунітет, депутатський індемнітет, несумісність мандата депутата з певними видами діяльності і заняттями. За характером Д. м. може бути вільним або імперативним.

Георгіца А. 3. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. — Чернівці, 1998; Журавський В. Український парламентаризм на сучасному етапі: Теоретико-правовий аспект: Монографія. — К., 2001; Конституційне законодавство України. — К., 2000; Очерки парламентского права: Зарубежный опыт. — М., 1993; Сравнительное конституционное право. — М., 1996; Чудаков М. Конституционное право зарубежных стран. — Минск, 2001.

Г. Зеленько