Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005


Куріальна виборча система

Куріальна виборча система (від лат. curialis — такий, що належить до курії — певної соціальної групи (прошарку, стану, класу)) — виборча система, що базується на виборах за куріями. Згідно з К. в. с., соціальні групи (прошарок), які належать до однієї курії, мають однакові виборчі права, а члени різних курій мають різні виборчі права. Скажімо, курія кількістю 50 000 осіб обирає 10 депутатів і курія кількістю 5 000 теж обирає 10 депутатів до того самого виборного органу. Таким чином, у першому випадку обирається один депутат від 5 тисяч виборців, а в другому один депутат від 500 осіб. Таким чином, як бачимо з наведеного прикладу, голоси мають різну вагу. Відтак за куріальної виборчої системи не існує загального рівного виборчого права, а соціальна нерівність (відмінність) зафіксована і регламентована законом. У широкому розумінні термін поширюється на всі системи нерівних виборів. Куріальні вибори були поширені до становлення прямого рівного виборчого права. У Пруссії виборці поділялися на три нерівні за кількістю курії, що платили 1/3 податків кожна та обирали 1/3 депутатів (система була скасована в 1918 р.); в царській Росії за куріальною системою, а саме станові вибори, обиралися міські думи та чотири Державні Думи. В Індії куріальна система виборів існувала до 1951 р., тут поділ був за національною, релігійною, майновою та професійною ознаками.

Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К., 1998. — Т. 3.

Р. Балабан





Перша публікація: 01/01/2005

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.