Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005

Лімітроф

Лімітроф — а) прикордонна живильна область між імперіями, цивілізаціями; б) прикордонні (білякордонні) області, що повинні були утримувати військо, яке стояло на кордонах; в) держави, які є «санітарним кордоном» між ворожими блоками, державами.

Сьогодні Україна є Л. для Росії та Європи, проміжним, міжцивілізаційним простором між західною й російсько-євразійською цивілізацією. До того ж Л. з подвійною оцінкою. Європа (натовська) вважає східні кордони України лінією розлому між Європою та Росією (Росія з тюркськими анклавами і є окремою російсько-євразійською цивілізацією). А Росія вважає західні кордони України лінією розлому між НАТО й СНДівським простором, позначаючи останній як зону своїх особливих інтересів.

Лімітрофним називається проміжне цивілізаційне положення й стан. Якщо народ Л. не вкорінюється в структуру якоїсь регіональної цивілізації, то самовизначення цього народу у формі незалежної держави залишається проблематичним, як і створення своєї локальної цивілізації. Така ситуація була однозначно жорсткою в епоху «холодної війни» між НАТО і Варшавським Договором. Тепер, коли США почали претендувати на роль одноособовою світового арбітра, діапазон маневру лімітрофів Європи, у тому числі й України, розширився, оскільки Росія через програш у «холодній війні», розпад СРСР і нинішні внутрішні негаразди, «слабкі місця» влади не може диктувати своєї волі сусіднім лімітрофам. Навпаки, вторгнення в Чечню призвело до того, що всередині Росії створено лімітроф, який став зоною суперництва Росії і мусульманського світу.

Україна є Л. у трьох значеннях. У геополітичному вона справді опинилася між НАТО і Росією. В економічному — між країнами з переважно ринковою, соціально орієнтованою економікою Заходу і хаотичною, грабіжницько-експлуатованою новим панівним класом економікою Росії. У духовно-моральному — між тоталітарним, моноідеологічним і лжеморальним минулим та невизначеним, навіть невідомим майбутнім, яке функціонує у формі соціальної утопії (міфу) про багатопартійну, правову, демократичну державу, основу якої ще тільки закладено. Усі три значення характеризують межовий, перехідний характер держави і суспільства.

М. Михальченко