Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005
Аполітичність
Аполітичність (аполітизм, від грецьк. а — заперечення і politike — мистецтво управляти державою) — суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного або індиферентного ставлення населення до політики, усунення соціальних верств, груп та інших суб'єктів від політичного життя, а також самовідречення від нього політизованого індивіда. Усвідомлюючи політичне буття, індивід або соціальна група часом доходить песимістичного висновку про свою непотрібність у політиці, про втрату суб'єктності в політичних відносинах. На основі цього з'являється байдуже, негативне уявлення про політику і відповідне ставлення до неї. Проявами А. вважаються: пасивна (іноді активна) непокора владним структурам; дисфункціональна поведінка (нездатність або небажання адекватно виконувати свої завдання, функції); самоізоляція, відмова від спілкування, від свого статусу громадянина з правом на обов'язки й зобов'язаннями на реалізацію своїх прав (не брати участі у виборах, референдумах, плебісцитах; внутрішня еміграція особи). Явище А. інколи не має чітко вираженого соціального адресата. Стійкі її прояви спостерігаються серед маргінальних верств. Долається А. лише на рівні особи, яка під впливом обставин (кризовий стан суспільства та його окремих сфер) або внаслідок внутрішніх спонукальних мотивів здатна стати знову політично активною. В сучасних умовах на аполітичній або політично активній позиції соціальних груп та індивідів істотно позначаються технології політичного впливу або політичної маніпуляції.
М. Михальченко
Перша публікація: 01/01/2005
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.