Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Мандат

МАНДАТ (лат. Mandatum — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.

Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним у різних пропорціях.

Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:

депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради;

депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;

депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази;

виборці можуть відкликати депутата.

Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується наступним чином:

народний депутат вважається представником усього народу;

народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його трудовий статус подібний до статусу державних службовців;

депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»;

виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.

З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.

Джерела:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Мандат депутатський // Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.