Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Пасивність політична

ПАСИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНА (від лат. passivus — пасивний, недіяльний) — байдужість до політики, відмова від участі в політичному житті суспільства. Пасивність політична громадян може бути викликана різними причинами. До пасивності політичної веде обмеження політичних прав та свобод громадян, перш за все свободи слова, свободи асоціацій та ін. У цих випадках громадяни позбавляються джерел інформації, каналів виявлення своєї думки, можливостей об'єднатися для спільних дій, що призводить до пасивності політичної більшості громадян.

Пасивність політична особливо зростає в часи соціально-політичних криз, в умовах невдоволення населення існуючими цінностями, ідеалами, стратегічними і тактичними напрямами діяльності владних структур.

Для демократичного уряду проблема пасивності політичної має серйозне значення. Участь громадян у виборах, акціях підтримки або протесту, критика і висловлювання пропозицій служать для нього показником ставлення громадян до політичного курсу, реалізація якого зрештою залежить від їхньої активної підтримки, а не байдужої нейтральності.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.