Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Паттон Джордж

ПАТТОН ДЖОРДЖ (11 листопада 1885 - 21 грудня 1945 рр.)

Джордж Паттон один із тих генералів армії США, який стояв біля джерел творення бронетанкових військ Сполучених Штатів. У подальшому — це один із кращих бойових генералів Другої світової війни. Він знаменитий тим, що під час бойових дій Другої світової війни не потерпів жодної поразки. Користувався повагою серед солдат і його знали в Америці.

Народився у сім'ї військових 11 листопада 1885 р. у штаті Каліфорнія, закінчив одне з кращих військових училищ США, після чого пішов вступати у Вест Пойнт, яке закінчив у 1909 р. і отримав розподіл у кінноту.

Паттон був прекрасним вершником, він представляв США на Олімпіаді у Стокгольмі у 1912 р. у п'ятиборстві. Наступного року він проходить навчання у Франції на кавалерійських курсах, після чого пише методичку з кавалерійського бою.

У 1916 р. він разом з генералом Першингом вторгся на територію Мексіки, переслідуючи Панчо Вілья. У Мексиці він знайомиться з автомобілями. У 1917 р. він разом з Першінгом висадися у Франції. Уже у цей час Першінг зрозумів, що бронетанкові сили відкривають нові можливості ведення війни. Тому він призначає Паттона командиром першої американської танкової частини. Створюється танкова школа, яка займається підготовкою професіоналів. Начальником школи призначають Паттона. Перша танкова бригада вперше вступила у бій у вересні 1918 р. Під час Аргоннського наступу, де вона приймала участь, Паттон був легко поранений і отримав Хреста за бойові заслуги.

Після війни він продовжує командувати 314-ою танковою бригадою. Він пропагує танкову справу, однак Велика депресія негативно сприяла проведенню досліджень в цьому питанню, а особливо виготовленню нових машин.

Тільки після знаменитого бліцкригу німців на початку Другої світової війни, США досить уважно підійшли до питання створення бронетанкових військ. У липня 1940 р. Паттон прийняв командування 1-ю бронетанковою бригадою, яка в квітні стала уже дивізією. З березня по липень він керує центром по підготовці танкістів і розвиває американську концепцію бронетанкової війни.

Паттон бере участь у плануванні висадки американських військ в Африці. Він командує західними бронетанковими силами. У березні американці потерпіли відчутну поразку у Кассеріні. Паттон приймає керівництво 11-им корпусом на себе, міняє деморалізованих командирів і бійців, кріпить дисципліну і відновлює наступ. Укріпивши дисципліну він перетворює військовий підрозділ в боєздатну одиницю, відновлює наступ і займає держави Осі у Північній Африці.

У липні 1943 р., під час вторгнення союзників на Сицилію, Паттон командує 7-армією. Він обходить англійців, якими командував Монтгомері і першим взяв Мессіну, чим підняв свій авторитет, як полководця, у США.

У січні 1944 р. Паттон був переведений в Англію і взяв участь у підготовці висадки союзників у Нормандії. Він імітував другорядний удар у Па-де-Кале, і тільки після успішної висадки десанту у Нормандії йому доручили командувати 3-ю армією. Паттон знову показав себе одним із кращих полководців США. Він через два тижні після початку операції оточив 100-тисячну групування німців в Фале-Аржентан. А в кінці місяця він був уже у Саарі. 22 березня 1945 р. він форсує Рейн, а розгромивши оточену групу військ вермахту у Рурі, він повернув на Баварію. Під кінець війни його армія досягнула кордонів Чехословаччини.

Після війни він заявив, що американцям потрібно розпочати бойові дії проти Радянської армії, тому що цим, рано чи пізно, прийдеться займатися. Його знову попросили з високих постів. Останню посаду, яку займав американський полководець, була посада коменданта Баварії. 9 грудня 1945 р. він попадає в автомобільну катастрофу і 21 грудня його не стало. Похований на американському цвинтарі у Люксембурзі разом з військовими, які загинули в Європі під час Другої світової війни.

Ясно, що Паттон не стоїть в одному ряду з знаменитими теоретиками танкової війни такими як Фулер чи Гудеріан. Але він не програв ні однієї битви.

ДЖЕРЕЛА:

Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний словник. / За ред. М.Ф.Головатого та О.В.Антонця. — К.: МАУП. 2005. — 792 с.; Політичні портрети Новітньої доби. Книга І — Північна Америка. — Навчальний посібник / Укладачі: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.Г. Лисенко., В.В.Сокирська, — Умань.: ПП Жовтий О.О., 2012. — 798 с.