Політологічна енциклопедія Книга VI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Рада безпеки

РАДА БЕЗПЕКИ ООН (англ. United Nations Security Council, фр. Conseil de securite de I'ONU, рос.Совет Безопасности ООН, ісп. Consejo de Seguridad de la ONU) — постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 «головних органів» ООН.

У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою.

П'ять з десяти членів переобираються щороку. Після розпаду СРСР його місце у Раді Безпеки успадкувала Росія. На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.

Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність. Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 1948 - 1949 рр., 1984 - 1985 рр., 2000 - 2001 рр.

До складу Ради входять 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Відповідні поправки у Статут ООН були внесені 17 грудня 1963 р. резолюцією ГА ООН 1995 р. (XVIII) (до цього у Раду входило лише 6 непостійних членів).

Постійні члени Радбезу мають право ветувати будь-які резолюції, окрім процедурних:

Непостійні члени

10 інших членів обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін (кожного року по 5), починаючи з 1 січня. Члени обираються регіональними групами і затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. Щоб бути обраною в Радбез, держава-кандидат повинна отримати щонайменше 2/3 всіх голосів за місце, що може приводити у глухий кут, якщо є два приблизно рівні за силою кандидати; у 1979 р. безвихідь між Кубою та Колумбією було вирішено лише через три місяці та 154 раундів голосування, коли обидві держави забрали заявки на користь Мексики у якості компромісного кандидата.

Непостійні члени Ради Безпеки ООН обираються за географічним принципом, а саме:

✵ п'ять — від країн Африки і Азії;

✵ один — від країн Східної Європи;

✵ два — від країн Латинської Америки;

✵ два — від країн Західної Європи та інших країн.

В історичній ретроспективі частіше інших непостійними членами ООН обирались:

Україна (включно і як УРСР) була непостійним членом 6 років: 1948 - 1949 рр., 1984 - 1985 рр., 2000 - 2001 рр., 2015 р. Україну ще раз обрали до складу Ради безпеки ООН на 2016 - 2017 рр.

Президент

Роль президента Радбезу ООН полягає у визначенні порядку денного, голосуванні на засіданнях та представництві Ради Безпеки ООН в інших органах ООН та міжнародних організаціях. Президент має право робити президентські заяви та ноти, що використовуються як декларація про наміри, які потім вся Рада Безпеки може прийняти. Ротація президентства відбувається щомісяця в алфавітному порядку назв країн-членів Ради Безпеки ООН англійською мовою. У травні президентом РБ ООН є постійний представник Азербайджану при ООН Аґшин Мехдієв.

Повноваження

Рада Безпеки уповноважена «розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки». РБ ООН «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії і робить рекомендації чи вирішує які заходи слід застосувати для підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки». Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку. Стаття 25 Статуту ООН говорить: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх». Таким чином, рішення РБ є обов'язковими для всіх держав, оскільки членами ООН на сьогодні є майже всі загальновизнані держави Земної кулі. При цьому всі інші органи ООН можуть ухвалювати тільки рекомендаційні рішення.

На практиці діяльність РБ з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників, включаючи:

✵ військові операції проти них;

✵ введення миротворчих формувань в зони конфлікту;

✵ організацію постконфліктного врегулювання;

✵ створення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.

Миротворці Організації Об'єднаних Націй

Після затвердження Радою Безпеки Організація Об'єднаних Націй може відправити миротворців у регіони, де збройний конфлікт недавно припинився або тимчасово зупинився, щоб забезпечити дотримання умов мирних угод і перешкоджати комбатантам поновити військові дії. Оскільки ООН не має власної армії, миротворчі сили добровільно надаються державами-членами ООН.

Ці солдати іноді називаються «блакитними касками» через особливі каски на головах миротворців. Миротворчі сили отримали Нобелівську премію миру у 1988 р.

Бюджет з підтримання миру оцінюється окремо від основного бюджету організації ООН; у 2013 - 2014 рр. фінансовому році миротворчі витрати склали $7,54 млрд.

Миротворчі операції ООН фінансуються за рахунок внесків, використовуючи формулу, виведену з регулярної шкали фінансування, але включаючи зважену плату п'яти постійних членів Ради Безпеки. Також за додаткову плату пропонується компенсувати пільгові ціни для оцінки операцій з підтримання миру менш розвинених країн.

У 2013 р. у топ-10 спонсорів фінансових внесків для операцій Організації Об'єднаних Націй з підтриманню миру були: США (28,38%), Японія (10,83%), Франція (7,22%), Німеччина (7,14%), Сполучене Королівство (6,68%), Китай (6,64%), Італія (4,45%), Росія (3,15%), Канада (2,98%) та Іспанія (2,97%).

Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одностайності великих держав, або право вето.

Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні. Як правило, рішення РБ ООН оформляються у вигляді резолюцій.

Критика

При розгляді перших шістдесяти років існування Ради Безпеки британський історик Пол Кеннеді дійшов висновку, що «кричущі провали не тільки супроводжували багато досягнень ООН, вони затьмарили їх», виявили відсутність волі, наприклад, щоб запобігти етнічним чисткам у Боснії і Руанді.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.