Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014

Державний режим

Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці державного управління. У сучасній політичній науці розрізняють такі головні типи державних (політичних) режимів: демократичний, авторитарний, тоталітарний. Різновидами таких режимів також є: фашистський, теократичний, ліберально-демократичний тощо. Д.р. розрізняються між собою за такими ознаками: способом формування органів влади; співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влади, центрального уряду та місцевого самоврядування; становищем і роллю громадських

організацій та партій; правовим статусом особистості; прийнятою законодавчою системою; змістом і співвідношенням того, що дозволено і того, що заборонено; рівнем економічно-господарського розвитку; політичною стабільністю суспільства; порядком функціювання правоохоронних та каральних органів; історичними культурними традиціями, моральними звичаями народу. Коли йдеться про демократичну державу, то насамперед мається на увазі Д.р. із певними ознаками, а саме: пріоритетом права; підконтрольною виборчою системою формування всіх ланок влади; взаємно врівноваженими гілками влади (законодавчої, виконавчої та судової), що плідно працюють; максимально можливим і реальним забезпеченням прав та свобод людини і громадянина; вільним співіснуванням громадських організацій та партій; рівноправним розвитком різних форм економіки; збереженням і розвитком історичних та культурних традицій народів, що проживають у ній. Д.р., як правило, спирається на правове підґрунтя шляхом його закріплення в конституціях відповідних країн.