Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014

Міграційна політика

Міграційна політика. Частина соціально-економічної та етнонаціональної політики, спрямована на регулювання переміщення населення в межах країни і частково за її межі, на формування раціональної статевовікової структури регіонів та збалансування трудових ресурсів. Суб'єктами Млі. у масштабах країни є органи державної влади й управління або спеціально створені органи; в міждержавних масштабах - міжнародні організації (Міжнародна організація з міграції-MOM). Оскільки міграція здійснює перерозподіл населення, трудових ресурсів, основною функцією М.п. є регулювання потоків між регіонами, формування населення у районах інтенсивного економічного освоєння, стимулювання більш активної рухливості, мобільності населення в одних регіонах і його стабілізація в інших, зниження рівня безробіття в одних районах або забезпечення робочою силою інших, тобто регіональна збалансованість трудових ресурсів. Основними завданнями М.п. є: чітке виявлення та визначення спрямованості міграційних процесів, тенденцій їх подальшою розвитку; визначення взаємозв'язку цих процесів та явищ, трансформації одних в інші, що в свою чергу має сприяти виробленню ефективних, практичних рекомендацій для їх регулювання; прогнозування розвитку міграції з метою упередження стихійною лавиноподібного наростання міграційних по токів; управління міграційним рухом населення за допомогою спеціальних методів і засобів, відносне впорядкування і регулювання стихійних міграційних процесів (потоків біженців із районів воєнних дій або зон екологічних і техногенних катастроф). Важливе значення має також забезпечення достатнього рівня адаптації мігрантів, розробка і реалізація спеціальних програм соціально-економічного розвитку районів освоєння, створення інфраструктури соціального захисту (житло, транспорт, медичне обслуговування, культурна сфера тощо), системи цілеспрямованої професійної підготовки кадрів та ін. М.п. в сучасних умовах повинна також враховувати етнічні аспекти, забезпечувати високий рівень адаптації мігрантів інших національностей у нових районах, створювати умови для реалізації їх прав на розвиток етнічної культури, вивчення рідної мови і її використання в місцях компактного проживання, на створення земляцьких, національно-культурних та інших організацій, спілок, товариств. Важливе значення має також упередження міжетнічних конфліктів, недопущення міжетнічної напруженості, а у разі їх виникнення - розробка заходів і методів врегулювання, гармонізації міжетнічних відносин.