Політологія: навчальний посібник Частина ІІ - Висоцький О.Ю. 2012

Лекція 7. Громадянське суспільство та правова держава
Правова держава: суть та основні риси

Ідея правової держави бере свій початок з творчості Платона (428/7 - 348/7 до н.е.). Співвідношення держави і людини, держави і права, політики і закону аналізував і обгрунтовував Ціцерон (106 - 43 рр. до н.е.), який бачив у державі погоджену правову взаємодію вільних членів суспільства.

Філософське обгрунтування ідеї правової держави дав І Кант (1724 - 1804). На його думку, тільки об’єднана воля всіх осіб, які утворюють народ, може бути джерелом законів у правовій державі. Маючи право участі в загальному рішенні, кожен в той же час зобов’язаний неодмінно йому підкорятися. Невідчуженою приналежністю громадянина є рівність перед законом. Це значить, що кожний громадянин вправі визнати над собою тільки таку владу, яка неухильно дотримується тих законів, що і він.

Більша частина положень Канта, а також Локка, Монтеск’є ввійшла в Конституцію США 1787 р., у французьку Декларацію прав людини та громадянина 1789 р.

Правову державу характеризують: 1) верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян; 2) вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури; 3) поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, що створює систему взаємостримування і взаємопротиваг гілок влади; 4) гарантія прав і свобод у межах законності, взаємна відповідальність держави, об’єднань громадян та індивідів; 5) високий рівень громадських структур, можливість громадських об’єднань і особи брати участь в управлінні суспільством; дотримання принципів загального, прямого, рівного виборчого права; 6) контроль державної влади з боку суспільства, громадян та їх організацій; 7) відповідальність держави перед світовим співтовариством правових держав; 8) органічний зв’язок прав і свобод громадян з їх обов’язками, відповідальністю, законослухняністю, самоконтролем, самосвідомістю, правовою культурою.

Основні ознаки правової держави:

1. Зверхність закону у всіх сферах суспільного життя;

2. Реальність прав і свобод людини;

3. Взаємна відповідальність держави і особи;

4. Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;

5. Наявність ефективних форм контролю та нагляду за здійсненням законів.

Шляхи формування правової держави

1. Перетворення закону у вирішальний засіб управління всіма сторонами життя суспільства. Для цього необхідно перш за все змінити співвідношення закону з підзаконними актами на користь першого.

2. Досягнення такого стану суспільства, при якому дотримання закону було б вигідніше ніж його порушення. Це передбачає, щоб самі закони відображали реалії життя і сприяли їх розвитку та удосконаленню, а також високий рівень правової культури населення.

3. Перетворення правоохоронних органів в робочий механізм, який активно сприяв би становленню правопорядку, дотриманню законів.

4. Децентралізація управління, розмежування функцій центральних структур влади і органів місцевого самоврядування.