Юридичний словник-довідник - 2021

Рада Європи

Рада Європи — регіональна міжурядова організація, що ставить за мету досягнення тіснішої єдності європейських країн утвердженням принципів плюралістичної демократії та прав людини. Утворена 5.V. 1949 і є найбільшою європейською політичною організацією. Умови прийняття до Ради Європи — існування у країні — кандидаті справжньої плюралістичної демократії, реалізація принципу примату права і повага до прав і основних свобод людини. Кожен новий учасник Ради Європи приєднується до Європейської конвенції про права і основні свободи людини (1950 p.), що разом із Статутом Ради Європи є основою нормативно-правової системи організації. Головний керуючий орган Ради Європи — Комітет Міністрів, до якого входять міністри закордонних справ або постійні представники держав — учасниць Ради Європи. Консультативним органом організації є Парламентська Асамблея, члени якої обираються або призначаються парламентами держав — учасниць Ради Європи із числа членів парламентів цих держав. Держави — учасниці, залежно від кількості населення, мають у Парламентській Асамблеї від 2 до 18 представників. У рамках Ради Європи розроблено понад 145 міжнародних конвенцій, серед них Європейська конвенція про права та основні свободи людини, Європейська соціальна хартія, Європейський кодекс та Конвенція про соціальне забезпечення, Європейська хартія місцевого самоврядування, Європейська конвенція про правовий статус робітників — мігрантів, Європейська конвенція про запобігання тортурам та іншому негуманному або принижуючому поводженню, Конвенція про боротьбу з тероризмом, Європейська конвенція з питань культури, Конвенція про збереження європейського тваринного світу та природного середовища існування, Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну оточуючому середовищу, та ін. Україну прийнято до Ради Європи у 1995 р.