Юридичний словник-довідник - 2021
Свобода совісті
Свобода совісті — свобода мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свобода сповідувати будь-яку релігію як одноособово, так і разом з іншими або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи і ритуальні обряди, здійснювати релігійну діяльність, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. З метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру утворюються релігійні організації. Порядок створення їх, правовий статус, майновий стан, трудові відносини в них регламентуються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Відповідно до цього закону ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-який примус при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідування або відмови від сповідування релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчанні релігії. В законі закріплені відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави (ст. 5) і відокремлення школи від церкви (релігійних організацій, ст. 6). Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації рівні перед законом. Релігійні організації не виконують державних функцій. Вони мають право брати участь у громадському житті. Водночас встановлено, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.