Юридичний словник-довідник - 2021


Фонд соціального захисту інвалідів

Фонд соціального захисту інвалідів — орган з питань фінансування робіт і програм соціальної захищеності інвалідів, підпорядкований Міністерству соціального захисту населення. Фінансує загальнодержавні програми та інші заходи з питань соціального захисту, соціально-трудової та медичної реабілітації інвалідів, залучення їх до суспільно корисної діяльності; акумулює кошти, що перераховуються з державного бюджету, а також надходять від підприємств (об'єднань), установ, організацій, трудових колективів і громадян; контролює дотримання підприємствами, установами і організаціями встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. З метою забезпечення виконання вказаних завдань Ф. с. з. і. визначає за участю громадських організацій інвалідів та органів соціального захисту населення порядок використання коштів Фонду, складає розрахунки потреби в коштах на протезування інвалідів, надання їм матеріальної, соціально-побутової та медичної допомоги; сприяє створенню підприємств і організацій для забезпечення інвалідів робочими місцями, здобуття ними освіти або перекваліфікації, організовує збір добровільних внесків від громадян, в тому числі іноземних, підприємств і об'єднань громадян та ін. Бюджет Ф. с. з. і. формується за рахунок коштів державного бюджету; коштів підприємств (об'єднань), установ і організацій, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян; відтворення позабюджетних коштів Фонду та інших надходжень. Органами управління Ф. с. з. і. є правління Фонду, виконавча дирекція, ревізійна комісія та відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.