Юридичний словник-довідник - 2021
Щорічна відпустка
Щорічна відпустка — встановлена законом, колективним договором або трудовим контрактом кількість робочих днів безперервного відпочинку в календарному році, наданих працівникові власником або уповноваженим ним органом, із збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку. Згідно із ст. 74 КЗпП України всім працівникам надається щорічна відпустка із збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку тривалістю не менш як 15 робочих днів з поступовим переходом до надання тривалішої відпустки. Деяким категоріям працівників законом встановлено більш тривалу щорічну відпустку із збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку: працівникам, молодшим 18 років,— 1 календарний місяць (ст. 75, ч. 2, КЗпП України); державним службовцям — ЗО календарних днів (ст. 35 Закону України «Про державну службу»); особам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення (ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення — 44 календарні дні за рік роботи без урахування додаткової відпустки; у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової відпустки; у зонах посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової відпустки. Триваліші щорічні відпустки можуть бути надані працівнику за умови, якщо це передбачено колективним договором або трудовим контрактом.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.